Архіви КДБ: Як завербували та для чого використовували в Херсоні агента-лікаря "Шкуренка"

Розсекречені архіви радянських органів державної безпеки містять величезні масиви матеріалів про тих, хто у різний спосіб боровся проти радянського тоталітаризму. Разом із тим, вистачає матеріалів і про тих, хто в силу різних обставин допомагав чекістам придушувати будь-які спроби спротиву й належав до секретної мережі агентів та інформаторів. Одним із таких був агент УМДБ Херсонської області "Шкуренко".

Під псевдонімом "Шкуренко" до агентурній мережі п’ятого  відділу УМДБ Херсонської області був у 1948 році завербований місцевий лікар. Дані про агента, а також його батьків містяться у матеріалах особової справи №9700.  

Майбутній агент народився у 1917 році в Каховському районі. Його батько, чех за національністю, прибув до краю ще під час Першої світової війни, оселився тут, працював інструктором з виноградарства. Мати-француженка була лікаркою. Вочевидь, за материнським прикладом майбутній агент вступив до Одеського медичного інституту.

Закінчив його у 1941 році, на початку радянсько-німецької війни. Уже 26 липня був направлений у розпорядження міського військкомату Оріхова, що у Запорізькій області. Однак місця призначення не дістався. Дорогою ешелон був затриманий німецькими військами, й молодий лікар потрапив до полону, після чого був відправлений до Вознесенська (нині Миколаївська область). Звідти повернувся у Херсон.

Під час окупації працював хірургом у міській лікарні Херсона. Серед іншого, надавав медичну допомогу співвітчизникам, які утримувалися у німецькій в’язниці. Лікаркою у німецькому шпиталі в Херсоні працювала і його матір. Її як француженку під час німецької окупації було записано "фольксдойче". Матір майбутнього агента у 1943 році виїхала до Німеччини, повернулася звідки за два роки як репатріантка.

Її ж син дочекався звільнення Херсона радянськими військами. Після чого у 1944 році був призваний до радянської армії й відправлений на фронт. Зважаючи на те, що за національністю він був чехом, його відправили до Першого чехословацького корпусу, сформованого в СРСР на початку війни. В армії залишався лікарем-хірургом. У 1945 році, після поранення, був демобілізований й повернувся до Херсона. Працював хірургом у міській лікарні.

Тут за три роки й був завербований відділом охорони порту "Херсон". Для вербування були використані компрометуючі матеріали щодо співпраці з німцями під час окупації.

Першим завданням новоспеченого агента "Шкуренка" була розробка колеги – лікаря Григорія Вахна. Згодом "Шкуренка" долучили до розробки справи-формуляра №333 на "троцькіста" Івана Глушкова, теж лікаря.

Чекісти характеризували "Шкуренка" наступним чином: "Розвинутий, добре розбирається у міжнародних подіях й питаннях поточної політики, системно читає художню літературу". Звісно, повідомлення новоспеченого агента ретельно перевірялися щодо достовірності. В УМДБ звітували, що перехресна перевірка його донесень засвідчила правдивість матеріалів й ретельність у їхній підготовці. Серед недоліків агента називалися небажання розширювати коло спілкування й заводити нові знайомства, що звужувало спектр його залучення до розробки потенційних "ворогів народу".

Серед тих, кого міг розробляти агент "Шкуренко", чекісти називали наступних осіб:

• Іван Глушков, головний лікар й завідуючий поліклінікою №2 на "Воєнному", якого як троцькіста розробляв перший відділ УМДБ

• Рафаїл Аронов, головний лікар й завідуючий шкільною поліклінікою, ще один "троцькіст"

• Григорій Вахно, колишній головлікар, якого розробляли за антирадянську агітацію

• Леонія Рицик, лікар у поліклініці водників, дружина репресованого "кадрового троцькіста" Рафаїла Рицика, який також проходив по матеріалах як потенційний об’єкт розробки.

Робота у медичному закладі дозволяла "Шкуренкові" виїжджати за межі міста, не викликаючи підозр. З огляду на це, співробітники МДБ мали намір використовувати його для посилення агентурної розробки троцькістів. Важко точно сказати, як довго співпрацював херсонський лікар з радянською спецслужбою. Але, принаймні, станом на 1952 рік ця співпраця тривала.

Читайте також

Як вербували та використовували агентів проти українських націоналістів у Криму

Як тернопільський юнак став "чекістським" агентом-бойовиком на Херсонщині

Які агентурні мережі розкидав НКВС на повоєнній Херсонщині