Полегшити перехід адмінмежі, але воду в Крим не давати: Що пообіцяла міністр Верещук у свій перший візит на Херсонщину

Під час робочої поїздки на Херсонщину 22 і 23 листопада Верещук пообіцяла, що, врешті решт, "крига скресне". На обох КПВВ планували створити хороші умови для людей, які перетинають адмінмежу, у першу чергу – для мешканців окупованого півострова, щоб вони відчували турботу про них з боку України. Але поки що у сервісних зонах КПВВ повноцінно працюють тільки Центри з надання адмінпослуг (ЦНАПи), а віднедавна – ще й пункти тестування на COVID-19.

 

Історія питання

 

Оновлення КПВВ "Каланчак" і "Чонгар" було свого роду "суперпроектом", який влітку 2019 року Президент України Володимир Зеленський повісив на тодішнього главу Херсонської ОДА Юрія Гусєва у день його представлення, яке, до речі, і проводилося на "Чонгарі". Будівельні роботи виконані у рекордні строки: вже наприкінці 2019 року були презентовані перші готові об’єкти, а навесні 2020 року добудували майже все. І настав, можна сказати, ступор.

 

Втім, цей ступор стосується лише сервісної зони. У режимній зоні на обох КПВВ облаштували пристойні умови для прикордонників та митників. Останні після скасування ВЕЗ "Крим" вже не працюють на пунктах в’їзду-виїзду. А для подорожуючих як не було, так і немає кафе, крамниць, кімнат матері і дитини, відділень пошти, банків, повноцінних медпунктів. Хоча усе це обіцяли ще на початку 2019 року, коли презентувалися перші об’єкти. Тоді профільним міністерством керувала Оксана Коляда. У березні 2020 року її змінив Олексій Резніков, який у липні того ж року навіть зареєстрував у ЦНАПі на КПВВ "Каланчак" шлюб з телеведучою Юлією Зорій.  

 

 

Олексій Резніков і Юлія Зорій на КПВВ "Каланчак". Фото: Facebook Соні Кошкіної

 

Пояснень відсутності на КПВВ повноцінної сервісної зони було кілька. Це насамперед – пандемія COVID-19, яка почалася навесні 2020 року й загальмувала багато чого. Ще казали про непросту ситуацію з балансоутримувачем оновлених КПВВ. Тимчасово цю функцію виконувала "Укрзалізниця", яка була підрядником під час будівництва.           

 

Навесні 2020 року було створене держпідприємство "Реінтеграція і відновлення", на баланс якого восени того ж року передали КПВВ "Чонгар". А КПВВ "Каланчак" – ще у процесі передачі. Ірина Верещук каже, що саме це допоможе зрушити з мертвої точки створення на КПВВ повноцінної сервісної зони.

 

КПВВ "Каланчак" і Північно-Кримський канал

 

Під час відвідання КПВВ "Каланчак" Ірині Верещук показали приміщення, де прикордонники проводять паспортний контроль та інші перевірки людей, які перетинають адмінмежу. І ще показали ЦНАП. Власне, теж саме на КПВВ вже майже два роки показують усім столичним гостям. Бо більше показувати нема чого. Інші будівлі, де мають бути інфраструктурні об’єкти, простоюють.

 

ЦНАПи на кримських КПВВ показували усім міністрам з питань ТОТ від початку роботи цих установ: і Оксані Коляді, коли та очолювала МінТОТ, і її наступнику Олексію Резнікову, який навіть скористався послугами одного з них, а тепер – Ірині Верещук. Й завжди йшлося про проблеми з балансоутримувачем як про чинник, що найбільш заважає сервісній зоні повноцінно працювати.

 

 

Ірина Верещук спілкується з кримчанами у ЦНАПі на КПВВ "Каланчак"

 

Втім, Верещук обіцяє вирішити цілий комплекс проблем. Зокрема, під час відвідування КПВВ "Каланчак" розповіла, що скоро зміниться порядок узаконення факту народження чи факту смерті людини для мешканців Криму та інших окупованих територій. Для посвідчення таких фактів та отримання відповідних українських свідоцтв державного зразка людям вже не потрібно буде звертатися до судів, що зараз є обов'язковою процедурою, що супроводжується безліччю незручностей. Незабаром факт народження та факт смерті на окупованих територіях реєструватимуть в адміністративному порядку у Центрах адмінпослуг. Зазначимо, що законопроект, який регламентує таку процедуру готовий давно, але чомусь не доходить до сесійної зали Верховної Ради.

 

Також Ірина Верещук розповіла, що наступного року КПВВ "Чонгар" та "Каланчак" отримають автомобілі, на яких люди, які перетинають пункти в'їзду-виїзду, зможуть доїжджати від пункту пропуску до лінії розмежування. Нині вони проходять цю відстань пішки. На КПВВ "Каланчак" це близько кілометра, на КПВВ "Чонгар" – близько трьох кілометрів. Для літніх людей, а також людей з інвалідністю подолати таку відстань пішки, коли на вулиці – холод, дощ або шалена спека – ще те випробування.

 

 

Подорожуючим з маленькими дітьми й з речами доводиться долати непростий шлях від "нуля" до КПВВ 

 

Окупанти вже давно організували надання такої послуги. На материковій Україні вона надаватиметься у кращому випадку з весни 2022 року.   

 

Між окупантським КПВВ у Джанкої і "нулем" курсує мікроавтобус

 

Після того, як Крим втратив статус вільної економічної зони, а мешканці півострова перестали бути нерезидентами України, розробляється новий перелік речей, які люди зможуть переміщати через адмінкордон. "Цей перелік значно ширший, ніж перелік для нерезидентів. І контроль за переміщенням речей здійснюватимуть прикордонники, а не митники, як це було раніше", – сказала Верещук.

 

 

Зараз на КПВВ речі подорожуючих оглядають прикордонники

 

Відомо, що наказ МінТОТ вже є, і колишній в. о. представника президента України в Криму Ізет Гданов розкритикував його, побачивши у документі, зокрема, вікно Овертона, яке може призвести до визнання Україною документів, виданих у Криму окупаційною владою.  

 

Також Ірина Верещук оглянула дамбу на Північно-Кримському каналі. Міністр пообіцяла, що дамбу буде добудовано та введено в експлуатацію. За словами начальника управління Північно-Кримського каналу Сергія Шевченка, приблизна вартість робіт, які потрібно виконати, – 27 млн ​​грн.

 

Принагідно Верещук зазначила, що встановлення на греблі запірної арматури, яка веде до комплексу фінальних робіт, зовсім не означає підготовку до подачі каналом води до Криму до деокупації півострова. Міністр сказала, що відновлення роботи Північно-Кримського каналу по всій його протяжності можливе лише в одному випадку: після деокупації українського півострова.

 

КПВВ "Чонгар"

 

На КПВВ "Каланчак" та "Чонгар" незабаром будуть відкриті пункти вакцинації від COVID-19 для мешканців окупованого Криму. Про це Ірина Верещук сказала під час перебування на КПВВ "Чонгар".

 

За словами Верещук, робота пунктів вакцинації стане експериментом, який триватиме імовірно до березня 2022 року. "Зараз ми маємо суперечливу інформацію про потребу кримчан у вакцинації препаратами, що мають міжнародне визнання. Є дані про те, що ця потреба невелика, але водночас говорять про те, що мешканці Криму навіть організовують групові поїздки на материкову Україну для вакцинації. Також кажуть, що за хорошої інформаційної кампанії пункти вакцинації на КПВВ можуть стати дуже затребуваними. Тому ми проведемо експеримент", – сказала Ірина Верещук.

 

Черга у пункт тестування на COVID-19 на КПВВ "Каланчак"

 

За словами голови Херсонської ОДА Геннадія Лагути, наразі вирішуються такі питання як підбір персоналу, створення умов для зберігання вакцини тощо.

 

Також Ірина Верещук сказала, що у лютому 2022 року буде проведено тендер, за результатами якого визначиться орендар будівлі автовокзалу, розташованого у сервісній зоні КПВВ. Також проведуть тендер на організацію пасажирських перевезень із КПВВ по Херсонській області та за її межі. 

 

Передбачається, що у сервісній зоні КПВВ "Чонгар" працюватимуть також автозаправка, кафе, відділення банку, аптека. Зараз у сервісній зоні працюють лише Центр адмінпослуг та пункт тестування на COVID-19. 

 

Під час перебування на КПВВ "Чонгар" Верещук відвідала будівлю, де, судячи з того, що зараз там є всередині, буде магазин. Будує споруду азербайджанська компанія SOCAR, яка має в Україні мережу заправок. "Вони – єдині, хто відгукнувся на пропозицію щодо співробітництва у облаштуванні КПВВ. Для азербайджанців важливо те, що чимало людей, які перетинають лінію розмежування, – кримські татари, їх єдиновірці. Тому вони хочуть допомогти у створенні для кримчан кращих умов", – відповіла Ірина Верещук на запитання кореспондента Depo.Херсон про те, чому обрали саме цю компанію.

 

Ірина Верещук оглядає будівлю компанії SOCAR на КПВВ "Чонгар"

 

До речі, знамените фото президента України Володимира Зеленського з шаурмою зроблене саме на автозаправці компанії SOCAR. Цікавий збіг.

 

 

За словами Верещук, SOCAR облаштує на КПВВ "Чонгар" хаб з різними інфраструктурними об’єктами: автозаправкою, крамницею, кафе. Судячи з розмови під час відвідання будівництва, свідками якої стали журналісти, зараз співробітництво з азербайджанською компанією оформлене лише меморандумом і серйозні переговори попереду. Але компанія вже веде будівництво у сервісній зоні КПВВ.

 

Не КПВВ єдиними

 

У Херсоні Ірина Верещук також зустрічалася з силовиками, керівниками місцевих органів влади, а також з представниками Меджлісу кримськотатарського народу, громадських організацій і вимушеними переселенцями. Під час останньої зустрічі йшлося про проблеми, які не вирішуються роками, і кожен з трьох попередніх очільників МінТОТ обіцяв їх вирішити, але до справ так і не дійшло.

 

Керівник Херсонського офісу громадської організації "КримSOS" Олексій Тільненко розповів про поневіряння мешканців Криму, які приїздять на Херсонщину оформлювати документи і неочікувано затримуються тут на кілька днів. "Нещодавно довелося шукати притулок для чоловіка, який приїздив оформлювати паспорт для виїзду за кордон, але його громадянський український паспорт був майже недійсний, бо чоловіку скоро – 45 років. Громадянський паспорт у нього вилучили, видали довідку, яка тимчасово замінює паспортний документ. З нею чоловік не зміг повернутися додому, бо не отримував паспорт Росії. Людина ночувала у Херсоні на вокзалі кілька діб. Потім ми знайшли для нього притулок на той час поки він отримав український паспорт у формі ID-картки", – розповів Олексій Тільненко.

 

 

Керівники Херсонської ОДА і Херсонської обради пообіцяли посприяти створенню в обласному центрі тимчасового притулку для кримчан, вимушених з тих чи інших причин затриматися у Херсоні більш ніж на добу.

 

Під час зустрічі йшлося й про участь Херсона у державній програмі із забезпечення житлом вимушених переселенців. На прес-конференції Верещук сказала, що у місті у рамках цієї програми, яка на 70% фінансується з державного бюджету і на 30% – з місцевого, придбано 17 квартир. Але у відділі розподілу та приватизації житла Управління житлового господарства Херсонської міськради кореспонденту Depo.Херсон розповіли, що у міському бюджеті дійсно передбачені 2 млн грн на фінансування участі міста у цій програмі, проте квартири ще не придбані. "Квартири будуть розподілені за бальною системою. Люди, які їх отримають, не зможуть приватизувати це житло, воно залишатиметься у комунальній власності", - розповіла начальник відділу Яна Дика. 

 

Ірина Верещук під час робочої поїздки на Херсонщину дала дуже багато обіцянок, виконання яких могло би спричинити, можна сказати, "тектонічні зсуви" й у поліпшенні роботи КПВВ, й у вирішенні проблем мешканців окупованих територій. Але поки ще усе це – тільки обіцянки. Й поки що невідомо, чи стане Верещук тим міністром з питань ТОТ, при якому вирішаться хоча б частина цих вкрай серйозних проблем.