На Херсонщині гине унікальний курорт, а земля на півдні області може перетворитися на солончаки

Іригаційна система, завдяки якій підтримувалася екосистема середньої частини озера Сиваш, не працює з літа 2014 року. Озеро опинилося перед загрозою втрати туристичної привабливості. Й це може бути лише початком великої біди, яка трапиться, якщо не врятувати Сиваш.

Марс на Херсонщині

Екосистема Середнього Сивашу – частини озера, розташованої на території Присиваської та Новотроїцької територіальних громад, значною мірою залежала від насосної станції на дамбі біля села Василівка Новотроїцької громади. Насосна станція належала ОАО "Бром", тобто, Червоноперекопському бромному заводу на території тимчасово окупованого Криму.

За словами голови Присиваської громади Сергія Кліщевського, насосна станція перекачувала в Сиваш солону воду Азовського моря, завдяки чому кримське підприємство отримувало сіль, необхідну для технологічного процесу: частина озера була, так би мовити, природним випаровувачем, бо вода висихала швидше, ніж подавалася. Завдяки постійній подачі солоної води в Середній Сиваш утворилася унікальна екосистема. Її основна ознака – рожевий колір водного дзеркала. Вода набула такого забарвлення через велику концентрацію мікроводорості Дуналієлла солоноводна й одноклітинного мікроорганізму архей.

 

Зараз Середній Сиваш – одна з найпопулярніших й найбільш перспективних туристичних локацій Херсонської області. Люди приїздять й відпочити у місці з незвичайними краєвидами, й підлікуватися. Грязі та сіль Сивашу рекомендовані при деяких захворюваннях шкіри, нервової системи, радикулітах, інших захворюваннях опорно-рухового апарату. Рожева рапа, багата бета-каротином, тому використовується у косметології. Грязьові компреси та рапа полегшують біль у суглобах та знімають напругу з м'язів. А насичене йодо-бромними сполуками повітря корисне при гайморитах, астмі, бронхіті.

 

 

Для лікування люди приїздять на водойму, розташовану біля села Григорівка й названу "Лимурійське озеро". А для відпочинку в незвичайному місці – на Іванівську косу та на мис Березіна біля села Іванівка. Краєвиди у цій місцевості туристи за їхню незвичність називають "марсіанський пейзаж". Цю ж назву використовують у рекламах й туроператори. 

 

Для Присиваської громади, яка не може похвалитися ані промисловістю (її на території громади немає), ані розвиненим сільським господарством, туризм став справжнім порятунком. "Це для нас – пріоритет. Кількість бажаючих приїхати зростає щороку й зараз вимірюється тисячами людей. На території громади будуються садиби зеленого туризму, готелі, заклади харчування. Бо щоліта до нас приїздять чимало людей, які відпочивали в Генічеському районі, й хотіли урізноманітнити перебування на Херсонщині", – каже Сергій Кліщевський.

 

Замість туристів… болото

 

Але зараз, говорить Кліщевський, усі ці перспективи можуть зійти нанівець, якщо не зупинити знищення екосистеми Середнього Сивашу. "Про ситуацію з дамбою і насосною станцією ми не знали, бо вони розташовані на території іншої громади, а до зміни "сітки" районів в Херсонській області взагалі розміщувалися в іншому районі. Дізналися, коли проблеми стали відчутні. Зараз Середній Сиваш поповнюється лише шляхом опадів: в озеро потрапляє мало води, до того ж вона прісна. Наслідок: поступове перетворення місцевості на велике болото й повна втрата нею потенціалу як туристичної локації", – каже голова Присиваської громади.

 

 

За словами Сергія Кліщевського, для громади втрата туристичного місця буде катастрофою: "Люди вже вклали чималі гроші в розбудову садиб зеленого туризму, мініготелів, кафе. Завдяки туризму почалося відродження таких депресивних населених пунктів як Іванівка. Село довго перебувало у глибокому занепаді, а зараз там з’явилася надія на краще майбутнє. Ми сподівалися, що сезон 2022 року буде свого роду проривом, бо минулого року до нас приїздило багато відпочивальників з курортів, розташованих у Генічеському районі, бо значну частину сезону купатися в Азовському морі було проблематично через велику кількість медуз. Багатьом людям у нас сподобалося, й, наскільки мені відомо, вони планують поїздки на Присивашшя на цей сезон", – каже голова ОТГ.

 

 

Кліщевський стверджує, що ситуація поки що не катастрофічна й підлягає виправленню: "Проблема потребує вирішення на обласному та державному рівнях, бо йдеться про об’єкт, який не належить громаді. До того ж дамба – дорога в експлуатації споруда, бюджет громади цього не "потягне". Зараз є діалог і з обласною, й з державною владою. Намагаємося пришвидшити процес".

 

Не туризмом єдиним

 

Виконавча директорка Херсонського регіонального відділення Асоціації міст України (АМУ) Лариса Оленковська каже, що небезпека втрати туристичної привабливості для частини півдня Херсонської області – ще не найбільша біда, яка може трапитися через зневоднення Середнього Сивашу. "На сухій засоленій території хімічні сполуки солі потрапляють в повітря, поширюються, й наслідок цього – поступове засолення землі, втрата нею родючості. Відновити родючість на солончаках майже неможливо. Тобто область втратить сільськогосподарські землі. А це вже величезне лихо", – каже Оленковська.

 

 

За її словами, подібне ще багато десятиліть тому траплялося в СРСР: "Через невдало збудовану мережу іригаційних об’єктів значно зменшився протік волзької води в Каспійське море. Через це воно значно обміліло й частково навіть висохло. Й це за кілька років призвело до утворення великої площі солончаків у прикаспійських регіонах".

 

За словами виконавчої директорки Херсонського регіонального відділення АМУ, влада повинна врахувати цей печальний досвід й не допустити подібного на Херсонщині.

 

Політичне питання

 

Заступник голови Херсонської ОДА Микола Якименко каже, що зараз йде активний пошук шляхів розв'язання проблеми. За словами чиновника, ситуація має й політичний аспект. "Проблема дуже серйозна, але розв’язати її треба таким чином, щоб мимоволі не допомогти підприємству, розташованому на окупованій території, відновити його сировинну базу у вигляді частини випаровувачів, розташованої в Криму", – каже Якименко.

 

 

Та сама злощасна дамба біля села Василівка. Фото: shatuny.narod.ru/arabatka09

 

За його словами, зараз визначається, хто буде балансоутримувачем насосної станції на дамбі. Нині станція безгосподарна. Потім буде вирішуватися питання про визначення обсягу робіт з відновлення станції та їх фінансування.

 

Микола Якименко каже, що найближчим часом ситуацію вивчатимуть експерти, виходячи з висновків яких й будуть прийматися рішення, як рятувати Середній Сиваш. 

Читайте також:

Мостоперехід, копи-хабарники, падіння флагштока та інше: Чим хорошим і поганим запам’ятається херсонцям 2021 рік