Окупаційне буття міста-героя: Як живе Херсон, захоплений російськими військовими

Життя в окупованому російськими військами Херсоні "вирує" в першій половині дня, коли люди на вулицях поділяються на тих, хто хоче купити бодай щось з того, що ще можна купити, й на тих, кому пощастило щось купити, вистоявши в довжелезних чергах

Михайло Хомченко

Черги. Довгі й виснажливі черги майже за усім їстівним – ось де переважна більшість херсонців проводить першу половину дня. Теперішні події в місті нагадують величезний майданчик для якогось людиноненависницького експерименту, в порівнянні з яким грандіозний й одіозний проект "Дау" стрімко перетворюються на дитячу гру. Ситуація в місті непередбачувана, й, можливо, скоро в порівнянні з тим,що відбуватиметься в Херсоні, російський садистський "Дау" сприйматиметься як легесенька романтична мелодрама.

 

Черги як різновид тортур

 

Зараз майже в кожній херсонський черзі, які виникають перед магазинами, що ще працюють, можна почути такі діалоги: "А за чим черга?" – "Та щось тут буде" – "Що?" – "Ще не знаємо" – "А коли вони відкриються?" – "Та невідомо" – "Хто крайній? Ви? Я – за вами".

 

Великий дефіцит в місті – гроші, бо зараз можливість заробляти й (добряче) мають лише ті, хто торгує якоюсь провізією. Бо ціни на неї зростають щодня, а іноді змінюються в бік збільшення й протягом годин. Хоча міський голова Ігор Колихаєв в своїх палких Facebook-постах і називає мародерами тих, хто наживається на жахітті, яке відбувається в місті, але торгашам від цього ані холодно, ані спекотно.

 

На гуртовому ринку у селі Великі Копані картоплю можна купити по 10-12 гривень за кіло. В Херсоні її продають по ціні від 20 гривень (поганенька) до 35. Морква, як розповідають люди, коштує приблизно 30-35 гривень за кіло, капуста й буряк – стільки ж. Теж десь у 30-35 гривень обійдеться банка найдешевших консервів на кшталт кільки в томаті. Курячі яйця коштують в місті від 60 до 75 гривень за десяток. Крупи – від 25 до 55 гривень за кіло, найдорожчі – рис і гречка. М’ясо – від 200 до 300 гривень за кіло залежно від різновиду. Сир – від 200 гривень. Ковбаси в місті вже, мабуть, немає. Великі проблеми – із борошном.    

 

 

Щоранку люди, у яких лишилися бодай якісь гроші, "полюють" або на готівку, або на їжу. Зняти готівку в Херсоні можна в небагатьох банкоматах, які ще працюють. Щось купити в місті реально тільки в невеликих крамницях й лише за готівку.

Розрахуватися карткою можна лише в супермаркетах або аптеках, але там вже майже нема чого купувати. Чимало херсонських магазинів мережі "АТБ" вже закрилися через відсутність товару. Ситуація з цією мережею в Херсоні – дуже дивна. Склади мережі, де зберігаються товари, розташовані в місті Олешки, теж окупованому рашистами, як і Херсон. Але загарбники не дозволяють привозити товари в обласний центр, блокують перевезення з одного окупованого міста в інше окуповане місто. Співробітники магазинів "АТБ" кажуть в приватних бесідах, що менеджмент компанії намагався домовитися про відновлення постачання, але росіяни не йдуть на поступки, кажуть: "Ні одной вашей фури в Хєрсонє нє будєт! Точка!"

 

Дрібні магазини поповнюють товарний запас з того, що лишилося в Херсоні на гуртових базах, а інколи примудряються щось завозити з Великих Копанів через блок-пости. Такі доставки робляться невеликими партіями, а товари продаються з чималими націнками "за ризик".

 

Щоб отримати необхідну для нормального життя готівку, херсонцям доводиться стояти в черзі до працюючих банкоматів не одну годину.

 

Херсонці рано вранці в очікуванні – чи завантажать готівку в банкомат. В день, коли було зроблене це фото, людям не пощастило: банкомат так і не запрацював 

 

Значну частину наступного після отримання готівки дня люди проводять в не менш виснажливих чергах за провізією. Виникає враження, що для людей навмисне створюються такі умови, щоб зламати їх фізично й морально, звести потреби до, так би мовити, нижніх щаблів піраміди Маслоу, занурити у майже вегетативний стан, коли невелике покращення з "благословення" окупантів сприйматиметься на ура.  

 

 

 

 

Варто зазначити, що поки ці спроби, м’яко кажучи, не дуже вдалі. Й приклад цього – відмова значної кількості херсонців брати так звану "гуманітарку" від окупантів, роздача якої мала б позиціонувати загарбників майже як благодійників, показати їхню турботу про мирне населення. Так, знайшлися в місті люди, які брали "гуманітарку", але ажіотажного попиту на неї немає.

 

Міська влада анонсує відкриття Центрального ринку, заплановане на 15 березня. Нібито там можну буде купити макарони, консерви, овочі, господарські товари, засоби для догляду за рослинами, насіння.

 

Дуже складна ситуація в Херсоні й із забезпеченням міста медикаментами. Людьми майже розкуплене те, що лишилося в аптеках, нових постачань немає. Вже зараз в Facebook розміщується чимало прохань містян поділитися препаратами, які необхідно щоденно приймати людям із хронічними захворюваннями ендокринної й серцево-судинної систем, з іншими хворобами. Й без налагодження більш-менш нормального забезпечення міста ліками ситуація може швидко погіршитися до катастрофічної.

 

Ситуація була б не настільки складною, якби не мародерство, яке на початку березня набуло в Херсоні масштабів стихійного лиха. Окупація відкрила "скриньку Пандори": побачивши, як російські військові "вичищають" магазини, херсонські покидьки наслідували їхній приклад. Кілька міських магазинів після нападів мародерів (російських й місцевих) якщо й відкриються, то після серйозного ремонту.

 

Ймовірно, що проблема мародерства налякала й загарбників. Дехто з них, можливо, згадав, що в сумнозвісному 2014-му їх в Криму називали "ввічливі люди". Так, херсонці розповідають, що бачили, як одного березневого дня до торгівельного центру "Європорт" під’їхала машина "Деу" без номерів (скоріше за все, "віджата"), з якої вийшли троє російських військових, підійшли до входу, де стояла чимала черга бажаючих потрапити в "ЕКОмаркет", й спитали, чи є в магазині цигарки. "Немає, усе винесли мародери", – відповів охоронець, який контролював вхід й регулював потік людей. Й військові не стали прориватися в магазин, чого боялися люди в черзі, а просто забралися звідти.

 

Про херсонський "фашизм"

 

За день до російського вторгнення в Херсоні відбувся мітинг проти агресивної політики росії. Деякі його учасники обурювалися, що прийшло дуже мало людей порівняно з такими ж мітингами, наприклад, в Маріуполі й Краматорську.

 

Але 13 березня, вже під час окупації міста, на мітинг проти рашистських загарбників прийшли понад тисяча людей. Без "разнарадки" й якихось розпоряджень влади. Пришли просто за покликом душі. Продемонстрували, що тут якісь маріонеткові квазі-утворення на кшталт ЛДНР неможливі.

 

 

А за два тижні окупації мешканці Херсона, Каховки, Нової Каховки, Генічеська, Новоолексіївки, Чонгара, Каланчака, Скадовська "помножили на нуль" російські пропагандистські меседжі про "гроші від Сороса" й "печеньки від Нуланд", які начебто підтримують патріотизм українців. Прості люди виходили на проукраїнські мітинги заради можливості жити у своїй незалежній державі, а не в "Малоросії" чи ще в якомусь квазі-утворенні з маріонетковою владою.

 

 

Дуже ймовірно, що й певна частина так званої "вати", якої на півдні Україні, на жаль, чимало (про провальну інформаційну політику держави та інші прорахунки поговоримо після війни), замислилися, а чи настільки хорошим, як вони собі уявляли, буде життя під протекторатом Росії – країни, яка шаленими темпами відрізає сама себе від цивілізованого світу й перетворюється на жахіття, у порівнянні з яким, може, й Північна Корея і сталінський СРСР скоро виглядатимуть взірцями свободи й демократії.

 

Втім, 13 березня купка зрадників провела за як мінімум мовчазної згоди окупантів свій "мітинг" з приблизно 70 учасниками. Деякі з них навіть насмілилися одягнути "георгіївські" стрічки, заборонені в Україні. Мітингували з нагоди 78-ї річниці звільнення Херсона від фашистських загарбників й говорили про звільнення міста від якихось "сучасних фашистів", які, за словами промовців, хочуть "стерти пам’ять про героїчне минуле нашого народу".

 

 

Парадокс, але про "сучасний фашизм" ці горе-антифашисти говорили в Парку Слави, спорудженому на честь херсонців, загиблих у боротьбі з фашизмом, де кожне 9 травня проводяться свята на честь Дня Перемоги. І нікому в місті не приходило в голову зрівняти цей парк з землею, а навпаки його дбайливо доглядають. Й святкування "кляті нацисти" не скасовують.

 

"Антифашисти" волали про "нацизм" у місті, де є вулиці, названі на честь 295-ї стрілецької й 49-ї гвардійської девізій, які визволяли Херсон у 1944 році. Херсонські "ватники" волали про "фашизм" в місті, де є парк, названий честь командира 49-ї гвардійської девізії Василя Маргелова, й стоїть пам’ятник йому. А одна з вулиць міста й досі носить ім’я полковника Олександра Дорофєєва, командира 295-ї стрілецької девізії. Є й вулиця, яка носить ім’я Іллі Кулика – підпільника, страченого нацистами у 1942 році. В парку "Херсонська фортеця" стоїть пам’ятник Кулику, який ніхто не думає демонтувати.

 

 

В "фашистському" Херсоні дбайливо доглядають пам'ятники визволителям міста часів Другої світової війни

 

 

Пам'ятник Василю Маргелову

 

 

Пам'ятник Іллі Кулику

 

Ось такі в Херсоні "фашизм" і "нацизм". Тому, з чим хочуть боротися рашисти й місцеві колаборанти, що вони хочуть "денацифікувати" – таємниця їх "загадочной русской души".    

 

А Херсон живе. Попри усі проблеми й негаразди. Місто й містяни борються з окупантами, кожен – на своєму фронті. Й вірять в перемогу. Перемогли фашизм, переможемо й рашизм.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Херсон