"Біг-Маки" замість бавовни і "замок Кащея" замість пам’ятки: Як змінився Херсон за 30 років

Для Херсона останні 30 років – роки незалежності України – були часом дуже великих змін, по суті, переходом з однієї реальності – в іншу.

Кому – руйнація, кому – порятунок

Чимало херсонців вважають, що зміни, які відбулися протягом останніх тридцяти років, були, м’яко кажучи, не на краще. Бо Херсон перестав бути промисловим містом. Перетворився на руїни бавовняний комбінат, який колись був восьмим у Європі за обсягами виробництва. Не зруйнований, але вже давно не працює величезний завод імені Петровського, де виробляли сільськогосподарську техніку. Обсяги виробництва суднобудівного заводу – символічні у порівнянні з радянськими часами, коли там будували кораблі, більші за "Титанік". У минулому – колись потужні консервний комбінат і напівпровідниковий завод, а також чимало інших підприємств, завдяки яким тисячі містян мали роботу і добробут.

 

Радянська влада зробила Херсон індустріальним містом

 

Чомусь індустріального потенціалу Херсона вистачило майже рівно настільки, скільки проіснувала радянська держава

І зараз чимало херсонців вважають загибель цих підприємств трагедією. Але люди, які глибше цікавляться історією Херсона – іншої думки щодо подій, які відбувалися у місті протягом останніх 30 років.

Відомий херсонський історик і краєзнавець – старший викладач Херсонського державного університету, координатор проекту "Мандруймо Херсонщиною" Єгор Сидорович каже, що ідея "нашпигувати" Херсон надмірною для міста кількістю промислових підприємств була жахливою помилкою. "Це спричиняло величезні екологічні проблеми. А за роки бездіяльності цих підприємств чимало екологічних проблем Херсона розв’язалися самі по собі. Херсон не те місто, де може бути стільки промислових підприємств. І що б не казали про економічні та соціальні наслідки, але те, що Херсон "вилікувався" від статусу промислового міста – зміна на краще", – впевнений історик.

Тривалий час Херсон був одним з обласних центрів України з найгіршою екологічною ситуацією

Одужання від збочень і повернення до витоків

Херсонський публіцист і громадський діяч Дементій Білий вважає, що останні тридцять років для Херсона – лише початок періоду одужання від збочень, яких місто зазнало у радянські часи.

За словами Білого, після 1917 року і особливо, починаючи з 1950-х років Херсон не був самим собою. "У радянські часи, особливо – з 1950-х років, Херсон почали перетворювати на промислове місто, суттєво змінивши соціальний і національний склад населення. Це було неприродно, це було збочення", – каже херсонець.

Білий розповідає, що у дорадянський період протягом тривалого часу Херсон був портовим і торговим містом, значною частиною населення якого були так звані "вільні мореплавці", вони ходили на торгових суднах, мали суттєві податкові пільги, але й мали зобов’язання: під час війни ставали військовими моряками. Також значною частиною населення міста були купці, бо наявність порту – це великі можливості для торгівлі.

Херсонські морський і річковий порти мають шанси знову стати економічним "серцем" міста

На думку Білого, останні тридцять років – лише початковий етап повернення Херсона до витоків. "У міста хороший потенціал як портового і торгового, бо є можливість приймати і морські, і річкові судна. І зараз Херсон – на шляху повернення до витоків, до того, для чого наше місто взагалі потрібне, для чого воно засновувалося. Тридцять років для такого шляху – не той час, коли можуть бути відчутні великі зміни на краще", – впевнений громадський діяч.

Покращився громадський транспорт

Журналістка Ірина Староселець теж не вважає втрату Херсоном промислового потенціалу трагедією. "Зміни – частина нашого життя. Звісно, починаючи з 1991 року, мене дивувала загибель підприємств, що випускали продукцію, яка начебто має користуватися попитом в усі часи: наприклад, бавовняного комбінату, консервного заводу. Але виникли чинники, через які ці підприємства не вижили. Але вижило місто. За тридцять років Херсон не перетворився на руїни, не знелюднів. А у чомусь став навіть кращим, ніж у перші пострадянські часи. Зараз у місті з’явилося чимало красивих будівель, об’єктів благоустрою", – каже журналістка.

Подекуди в Херсоні може бути навіть красиво

На думку Староселець, найрозючіша зміна на краще, яка відбулася у Херсоні протягом останніх тридцяти років – значне покращення роботи громадського транспорту. Справа у тому, як розповіла Ірина, що великі підприємства здебільшого будували житло для робітників неподалік промислових майданчиків. Тому не було необхідності у довгих маршрутах громадського транспорту, бо не було великого пасажиропотоку. Коли у херсонця виникала потреба проїхати велику відстань, наприклад, з мікрорайону ХБК (Херсонського бавовняного комбінату) чи Таврійського на Острів, доводилося робити кілька пересадок, витрачати або купу часу, або додаткові гроші на таксі. 

Ця проблема дуже загострилася у 1990-ті роки, коли містяни почали шукати роботу де завгодно, бо їх "рідні" підприємства наказували довго жити. Покращила ситуацію саме ринкова складова, коли бізнес відреагував на великий попит людей на транспортні послуги.  "До 1990-х у Херсоні громадський транспорт був дуже незручним для людей. І як би зараз херсонці не обурювалися роботою громадського транспорту, але за останні 30 років вона дуже змінилася на краще, з’явилося чимало нових маршрутів, які значно полегшили життя людям", – каже Ірина.  

Тільки у 1990-ті громадський транспорт у Херсоні почав працювати із врахуванням реальних потреб людей

Поява у 90-ті роки автобусного маршруту № 8, який з'єднав мікрорайони ХБК і Острів, які не мали прямого транспортного сполучення, стало подією мало не революційного значення у житті міста

Що зникло, що з’явилося, що змінилося

Найпомітніший об’єкт, який у Херсоні за останні 30 років пішов у небуття – Херсонський бавовняний комбінат. Він існував з 1954-го по 2013 рік. На підприємстві, до складу якого входили чотири фабрики із повним циклом виробництва, у кращі його часи працювали до 10 тисяч людей. Вироблялися сотні мільйонів метрів тканини, величезна кількість різних виробів, найвідомішими і найпопулярнішими з яких були махрові рушники.

 

Херсонський бавовняний комбінат – у найкращі часи

 

Від промислового гіганту лишилися руїни

Починаючи з 1990-х комбінат поступово перетворювався на руїни, й зараз це – гектари зруйнованих будівель. Вижила лише "Фабрика № 3", де зараз розташований великий торговельно-розважальний центр (ТРЦ) "Фабрика", який було відкрито у 2012 році.

Херсонці називають ТРЦ "Фабрика" одним з небагатьох місць у місті, "де є життя"

У цьому ТРЦ є єдиний у Херсоні "МакДональдс", єдиний працюючий міський кінотеатр "Мультіплекс", розважальні заклади для дітей і дорослих, крамниці, кафе і ресторани. 

 

Так виглядала всередині "Фабрика № 3" Херсонського бавовняного комбінату, коли підприємство працювало. Колись там виробляли тканини

 

Зараз тут жваво йде торгівля й розважаються херсонці

Немає вже й переважної більшості витворів монументальної пропаганди: декомунізація очистила Херсон від пам’ятників радянським вождям та інших споруджених у часи СРСР монументів, які мали ідеологічний підтекст.

З лютого 2014 року Площа Свободи у Херсоні – без пам'ятника Леніну. Зараз там, де стояв "вождь світового пролетаріату"  – меморіал на честь херсонців, загиблих під час бойових дій на Донбасі

Монумент на честь більшовистської газети "Іскра" у Гімназичному сквері перетворили на пам'ятний знак на честь українських прикоронників. 

Був пам'ятник газеті, став пам'ятником прикордонникам

 

Противники декомунізації намагалися зберегти пам'ятник газеті "Іскра", аргументуючи свій намір тим, що цей пам'ятник – один з небагатьох у світі, споруджених на честь газети, і тому унікальний. Але його все ж переробили на монумент на честь прикордонників. 

 

Пам'ятник примітний ще й тим, що біля нього вже не один десяток років збираються місцеві колекціонери. Цей стихійний "клуб за інтересами" немолоді херсонці й досі називають "точка на "Іскрі" або просто "на "Іскрі".

 

Якщо казати про те, що з’явилося у місті за 30 років, то з цих об’єктів, мабуть, найвідоміший – торговельний центр "Суворовський", розташований на вулиці ім. Суворова на місці херсонських "Потьомкінських сходів". Вони з’єднували вулицю Суворова і Театральну площу й були однією з пам’яток міста.

 

 

До появи "Суворівського"

 

Вже багато років непрацюючий торговельний центр відрізав вулицю Суворова від площі перед драмтеатром

Чимало херсонців називають "Суворівський" свого роду пам’ятником корупції і зневажливого ставлення до міста тодішньої місцевої влади, яка виділяла землю спочатку під невеличкий торговий об’єкт, який потім дивним чином перетворився на "замок Кащея", як називають у народі це архітектурне непорозуміння.

Будівля простояла менше, ніж 10 років, а вже потребує реставрації 

Торговельний центр збудували настільки неякісно, що проблеми почалися вже у перший рік після його відкриття 31 березня 2012 року. Вісім років будівля майже не експлуатувалася за винятком частини першого поверху і геть занепала. Зараз у "Суворівського" – новий власник, який намагається його відновити.

Колись основне торговельне підприємство Херсона, універмаг "ЦУМ", працює й зараз, хоча втратив свій лідируючий статус у міській торгівлі. Ця будівля – приватна, і тут вже багато років замість єдиного торговельного комплексу – кілька крамниць різних орендарів.  

 

Херсонський ЦУМ: 30 років тому і у сьогодення

У 2020 році нарешті перестав бути багаторічним довгобудом кінотеатр "Україна", колись – кінотеатр номер один у Херсоні. 

Його продали у приватні руки у 2012 році за умови збереження призначення будівлі. І власник обіцянку дотримав: після семирічної реконструкції "Україна" – кінотеатр, щоправда, тільки формально.

Кінотеатр "Україна" у 1990 році і зараз

Зараз у будівлі зайняті лише два приміщення –крамниця з продажу електроніки і пункт видачі товару відомого інтернет-магазину. Решта площ пропонується в оренду під кінотеатр, але охочих понад рік немає. 

Херсонський державний морський інститут перетворився на Херсонську державну морську академію, але ззовні лишився практично таким самим, як і 30 років тому.

Біля Херсонської державної морської академії плин часу відчувається лише у тому, що ростуть дерева

Хіба що змінився напис на фасаді і каштан біля головного корпусу став за цей час заввишки майже з будівлю.

А деякі будівлі у Херсоні навіть не дуже змінилися і всередині. Наприклад, Херсонський поштамт.

Це приміщення майже "законсервувалося" у 1970-х

У залі обслуговування клієнтів з нового – лише меблі. Усе інше, включаючи, на жаль, швидкість і якість обслуговування, залишилося на радянському рівні.

Майже не змінився (і всередені – теж) збудований ще у 1970 році кіноконцертний зал "Ювілейний".

За три десятиріччя зелених насаджень біля "Ювілейного" помітно поменшало

Хіба що збільшилася площа заасфальтованої території. Це зробили ще у 1990-ті, аби заможні херсонці, які приїжджали у "Ювілейний" на концерти естрадних зірок, мали можливість більш-менш зручно паркувати автівки.

Лишається незмінною і херсонська набережна, реконструювати яку місцеві чиновники обіцяють вже не один десяток років і, напевне, ще стільки ж обіцятимуть.

Набережна майже не змінилася

 

На бульварі Мирному – інший фонтан. У 2019 році врешті решт замінили той, який тривалий час був прикрасою центра міста, але в останні свої роки перетворився на "лазню" і "пральню" для безхатченків. Новий фонтан будувався зі скандалами і кримінальними справами: правоохоронці вважали, що на нього витрачено забагато бюджетних коштів тощо. Але його таки збудували. Фонтан –принципово новий, так званий "сухий", коли немає чаши і струмені води б'ють вгору.

 

Новий фонтан істотно змінив вигляд бульвару Мирного

Щоправда, зараз цей фонтан працює за графіком, як і усі інші фонтани Херсона.

За минулі три десятиріччя Херсон, безумовно, змінився, бо за такий проміжок часу певні зміни неминучі. Але, на жаль, варто визнати, що ці 30 років не стали для Херсона періодом кардинальних зрушень до покращення життя у місті. Причин для цього чимало, і, можливо, як сказав Дементій Білий, потрібен час на певні економічні і соціальні процеси, щоб вони конвертувалися в істотні зміни, помітні з першого погляду. 

Читайте також

Від "Макдональдса" до найсучаснішого аеропорту України: Як за 30 років змінилося Запоріжжя

Від "Дніпро-Арени" до "Менори": Як за 30 років змінився Дніпро

Від Майдану до околиць: Як Київ змінився за 30 років

Тут будують новий Донецьк: Як змінився Маріуполь за 30 років незалежності України