Архіви КДБ: Як херсонські чекісти розслідували події з антирадянським "присмаком"

Співробітники радянських органів державної безпеки займалися не лише боротьбою з реальними та уявними ворогами режиму. Хоч це й було у них в прерогативі. Розсекречені кілька років тому документи канцелярії (доповідні записки, повідомлення та інформації до усіх сфер життя в СРСР). Їх цікавило все, що відбувалося навколо. Вони фіксували усі події й самі вирішували, що має стосунок до державної безпеки, а що ні. Тому то й у матеріалах розсекречених архівів КДБ можна зустріти абсолютно різнопланову інформацію про ледь не усі сфери життя радянського суспільства.

Документи КДБ

Погрози голові колгоспу та образи "одного з лідерів" Компартії СРСР

Наприкінці червня 1974 року з Білозерського районного комітету Компартії до обласного УКДБ було надіслано листа, якого отримав директор колгоспу "Інгулець" Василь Стеценко. Документ був анонімним, виконаним скорописом на аркуші учнівського зошита. Основним змістом листа були погрози на адресу голови колгоспу, якому рішуче пропонувалося виїхати за межі села.

Перший лист з погрозами на адресу голови колгоспу "Інгулець" Василя Стеценка

Вже 18 вересня того ж року Стеценко передав чекістам наступного листа, який вже був виконаний друкованими літерами на піваркуші з учнівського зошита. Тут знову були погрози, які тепер мали натяк і щодо можливого способу вбивства – підрив на міні на Інгулецькому мосту.

Другий лист з погрозами на адресу Стеценка

Зрозуміло, що погрози мали явно терористичний характер. Відповідно, місцеві кадебісти вживали заходів для розшуку автора чи авторів цих листів.

Ще один факт антирадянщини був зафіксований 12 липня вранці. Тоді у парку ім. Леніна в Херсоні на "сатиричному" плакаті із випадами в бік Олександра Солженіцина "пильні громадяни" зафіксували написи з образливими висловами на адресу одного з лідерів компартії СРСР. Зазначимо, оце безлике "одного з лідерів" зустрічається у багатьох доповідних КДБ на адресу керівництва КПРС. Чекісти не писали, що саме і про кого було написане народними умільцями. Можливо, берегли "витончені та вразливі душі" компартійних функціонерів.

Поліцай з підпілля

Попри те, що бої німецько-радянської війни вже майже 30 років як відгриміли (на той час), співробітники КДБ не припиняли розшуку осіб, запідозрених у співпраці з нацистами. До цього залучалася й відповідна агентура та корпус інформаторів. Отримані від них дані становили оперативний інтерес й ретельно перевірялися. Під час перевірки даних з одного з агентурних донесень чекістам вдалося виявити схрон під будинком жительки села Мала Лепетиха Ф. Меркулової. "Мешкав" там її чоловік Микола Меркулов, уродженець Вологодської області. На питання оперативників щодо причин переховування повідомив наступне: у 1943-му дезертував з Радянської армії й до 1964 року переховувався у Росії, вдома у сестри. Потім приїхав до дружини й перебрався на "нульовий поверх". Місцеві жителі, опитані співробітниками КДБ, свідчили, що Меркулов у 1941 році опікувався евакуацією колгоспної худоби й після того ніхто його не бачив. Пізніше його нібито бачили на території Запорізької області та у Білорусі у формі поліцая. Оперативники звернули увагу, що виявлений ними "підпільник" мав схожість з описовими даними на розшукуваного у Запорізькій області В. Чубенко-Меркулова, що працював на німецькі спецслужби. Питань додалося, й співробітники держбезпеки шукали на них відповідей під пильним контролем республіканського керівництва.

Від пожеж до авіаінцидентів: де ще шукали антирадянщину

А 4 жовтня 1974-го у Новотроїцькому районі сталася пожежа, яка також не залишилася без уваги співробітників держбезпеки. Тоді о 4:30 в селі Чкалове під час пожежі згоріла будівля й склад будівельно-монтажного управління №130 та пересувної механізованої колони №97 тресту "Укрводбуд". За попередніми висновками, збитки тоді склали 60 тисяч карбованців. Наступного дня прокуратурою був заарештований завідувач складом Іван Шарко, якого запідозрили в умисному підпалі з метою приховати факти розкрадання матеріальних цінностей. У розслідуванні обставин справи брав участь й оперативник КДБ.

В полі зору співробітників КДБ перебували також різноманітні надзвичайні випадки, як у промисловості, так і у сфері транспорту й обслуговування. Навіть "найневинніша" подія могла мати антирадянське забарвлення, або ж і взагалі – бути терористичним актом проти компартії та радвлади. Через це й така пильність до подібних подій й участь у розслідуваннях співробітників КДБ. Серед таких і випадок, коли 22 березня 1974-го біля хутора Бузовий Голопристанського району впав та розбився літак ЯК-28 511-го окремого розвідувального авіаційного полку Червонопрапорного Одеського військового округу. Капітан та штурман літака катапультувалися.

Трохи раніше, 15 березня, у Білозерському районі впав вертоліт К-26 Херсонського об’єднаного авіазагону. Станом на 28 березня спеціальна комісія встановила причину падіння – потрапляння води до бензобака, оскільки паливо не було профільтроване перед заправкою. Авіатехнік та авіамоторист були відсторонені від обов’язків й переведені на іншу роботу, а пілоту оголосили догану.

Пізніше, 30 травня, під час посадки у Херсонському аеропорту у літака АН-2, який виконував санітарний рейс за маршрутом Херсон – Одеса – Херсон, склалося шасі. Як результат – пошкоджене праве нижнє крило, шасі та гвинт. Екіпаж, хворий та медперсонал під час цього не постраждали.

Фіксувалися надзвичайні події й на залізниці. Зокрема, 15 жовтня на станції Херсон через порушення правил безпеки машиністом шпалопідбивочної машини відбулося зіткнення його машини та вантажного поїзда №3604, внаслідок чого загинув помічник машиніста. При цьому, машиніст Бордов не реагував на червоне світло й намагався проскочити головну колію, на яку й приймався вантажний поїзд. Такі спроби проскочити "на авось", що призвели до загибелі помічника, закінчилися кримінальною справою для машиніста.

Читайте також:

Архіви КДБ: Як кримчани у 1975 році протистояли радянському устрою

Архіви КДБ: Як на Одещині відловлювали юних антирадянщиків

Архіви КДБ: Як у Миколаївській області розробляли "Художницю" з Китаю