Архіви КДБ: Як куражився на Херсонщині обдарований полтавський фальсифікатор

Одна з доповідних херсонських чекістів "на Київ", датована січнем 1949 року, присвячена арешту на території Херсонської області доволі цікавого персонажа. До рук МДБ потрапив уродженець Кременчука Полтавської області, 24-річний Микола Жалкий. Молодик називав себе науковим співробітником Міністерства вищої освіти, доцентом Московського хіміко-технологічного інституту й Героєм Радянського Союзу.

І це він ще "скромничав", позаяк під час арешту, окрім "Золотої зірки" Героя СРСР, у Жалкого вилучили орден Леніна, два ордени "Червоного прапора", орден "Вітчизняної Війни" І ступеню, орден "Червоної зірки". Також у молодика були знайдені десять гербових печаток, зокрема Президії Верховної Ради СРСР, Міністерства юстиції СРСР, Міністерства вищої освіти СРСР, й різноманітні документи на його прізвище за підписами президента Академії Наук СРСР Сергія Вавілова й Міністра юстиції СРСР Костянтина Горшеніна, диплом про захист дисертації, посвідчення Міністерства вищої освіти СРСР, залікову книжку Миколаївського суднобудівельного інституту, тимчасове посвідчення №112 Московського державного юридичного інституту, довідки міністерства юстиції тощо.

Усі ордени, печатки й посвідчення були фальшивими. Виявивши завидний талант, їх виготовив сам Микола Жалкий.

На допиті в МДБ заарештований розповів про початок карколомної кар’єри фальсифікатора. До неї він вдався 20-річним. У 1945 році, аби уникнути призову до Червоної армії, Жалкий виготовив першу фальшивку – довідку про незакінчену вищу освіту. Надав її командуванню військової частини й до армії не потрапив. А вже 1946 року хлопець підробив документи про закінчення Миколаївського суднобудівельного інституту, на підставі чого отримав справжній військовий квиток, де було зазначена його спеціальність – інженер-механік суднобудування.

Зі слів Жалкого, повернутися до ремесла вирішив у 1948-му. Спершу "виготовив" документи на ім’я наукового співробітника Міністерства вищої освіти, якому доручено читати лекції про атомну енергетику. Одночасно виготовив два листи на адресу голови Херсонської міської ради від Академії Наук СРСР й Міністерства юстиції СРСР з клопотаннями надати йому цілковиту підтримку для продовження роботи над темою "Атомні прогресії" Ці "документи" також були вилучені під час обшуку.

Із "клопотаннями" "юний геній" добився дозволу від Херсонського міського комітету комсомолу прочитати одну лекцію для молоді про атомну енергетику. Лекція, м’яко кажучи, була слабенькою – не більше, ніж набором слів й тотально неграмотною.

Слідчі також встановили, що на рідній Полтавщині, ще до прибуття в Херсон, Жалкий не без успіху приміряв на себе роль ревізора з однойменної п’єси Миколи Гоголя. У липні 1948 року хлопець виготовив два відношення нібито з міністерства юстиції СРСР, за підписом начальника Особливого відділу Воронова, які були направлені на ім’я секретаря Козельського райкому партії Полтавської області. У першому "документі" йшлося, що до Мінюсту надійшла скарга працівників колгоспу "За другу п’ятирічку" з інформацією про пияцтво та зловживання службовим становищем голови колгоспу Бутенка й голови сільради Геращенка. У другому "документі" повідомлялося, що для перевірки скарги колгоспників з міністерства направляється відповідальний уповноважений співробітник. Таким перевіряючим Жалкий виставив себе, прибувши 20 липня 1948 року до райкому.

Заручившись підтримкою секретаря Райкому Гудзенка, разом з районним прокурором, Жалкий виїхав до колгоспу, де протягом двох днів спілкувався з колгоспниками, цікавився особами, на яких сам і писав кляузу. Після повернення до райцентру, Жалкий викликав голову сільради Геращенка, якому розповів, що не знайшов на нього й голову колгоспу негативної інформації. На слідстві хлопець пояснив: хотів, аби керівник Бутенко похвилювався. Це була помста Бутенку за погане ставлення до матері шуряка Жалкого, яка працювала у колгоспі.

Співробітники МДБ також з’ясували, що під час окупації Жалкого у Кременчуці двічі заарештовували німці через ухиляння від вивезення до Німеччини.

Так чи інакше, кар’єра обдарованого полтавського фальсифікатора закінчилася у Херсоні 1949 року. На Жалкого чекав суд.   

Читайте також

Глибокі течії й піна: Як у Запоріжжі КДБ робив "профілактику" херсонському хірургу

Як у Запоріжжі секретар райкому подався у "сини лейтенанта Шмідта"