"Херсонський кавун" на полицях магазинів цього року навряд чи з'явиться: Винен Кабмін

Про це повідомляє кореспондент Depo.Херсон

За словами, виконавчого секретаря громадської спілки "Асоціація виробників Херсонського кавуна" Юрія Палічева, є усі підстави реєструвати географічно зазначену назву "Херсонський кавун" для позначення кавунів, вирощених на лівобережній частині Херсонської області, які відповідають певним критеріям.

"У світі багато географічно зазначених назв продуктів, але в Україні їх дуже небагато. Зараз зареєстровані тільки "Гуцульська овеча бриндзя", "Гуцульська коров'яча бриндзя" і "Мелітопольська черешня". Ми хочемо додати до них "Херсонський кавун", але Кабмін ще не затвердив форму заявки на реєстрацію географічного зазначення. Ми сподівалися, що це відбудеться 1 січня, потім – що 1 лютого. А зараз, скоріше за все, це не відбудеться й у квітні. І є сумніви, що цього року у магазинах з'явиться "Херсонський кавун", – розповів Юрій Палічев на прес-конференції.

За його словами географічне зазначення зробить кавуни, які вирощуються у регіоні і відповідають певним критеріям, ексклюзивним продуктом, а це сприятиме і економічному розвитку регіону, бо такі кавуни користуватимуться попитом, і працюватиме на позитивний імідж Херсонщини.

Як сказав національний експерт з маркетингу та комунікацій проєкту ЄС "Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні" Іван Гайванович, зараз уся надія – на Міністерство аграрної політики та продовольства України, яке зараз відновлюється.

"У Європі існує близько трьох тисяч географічних зазначень у назвах продуктів харчування. Найвідоміші: коньяк, шампанське, фета, пармезан, баварське пиво, польська горілка, скотч-віскі... Географічне зазначення – ознака певних властивостей продукту, яких він набуває саме завдяки виробництву на певній території і завдяки дотриманню певної технологічної специфікації. Тобто такі продукти користуються попитом, часто коштують недешево і приносять тому чи іншому регіону чимало грошей. В Україні донедавна існували лише дві географічно зазначені назви, і це були назви кримських вин, тобто, продукції територію виробництва якої наша держава зараз не контролює ", – каже Гайванович.

За словами Юрія Палічева, географічному зазначенню "Херсонський кавун" відповідатимуть далеко не усі кавуни, вирощені на Херсонщині, а лише декілька сортів і лише за умови наявності відповідних якісних показників: "Визначальні два параметри – вміст нітратів не більше гранично допустимого і вміст цукрів згідно зі специфікацією продукту. Щодо сортів, то це, наприклад, "Чарівник", так зване "нульове насіння" якого нещодавно змогло отримати одне з господарств у Скадовському районі. До речі, минулого року воно експортувало кавуни цього сорту до Великобританії".

Також важливий критерій – перебування продукції на ринку під цією назвою у неформальному статусі не менш, ніж тридцять років. "Ми знайшли відповідні підтвердження цього, – каже Юрій Палічев. – Є й публікації за різні часи, де згадується саме херсонський кавун. Навіть знійшли вірш саме про херсонський кавун".

Щоправда, Юрій Палічев сказав, що він має певний скепсис щодо того, що після реєстрації географічне зазначення "Херсонський кавун" швидко стане популярним серед виробників, бо продукція має відповідати досить-таки жорстким критеріям. Але з часом переваги географічно зазначеної стануть зрозумілішими.

Нагадаємо, "Гуцульська бриндзя" отримає правову охорону в ЄС.