Округ №182: Зачарований Херсон, чиї обранці втрапляють у темні історії

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №182

Центр: місто Херсон

Опис меж: частина Дніпровського, частина Суворівського районів міста Херсон

Орієнтовна кількість виборців: 159 847

Кількість виборчих дільниць: 95

Місцезнаходження ОВК: м Херсон, просп. Ушакова, 47 (приміщення адмінбудівлі Суворівської районної ради)

Херсон є обласним центром з майже 300-тисячним населенням. Тут є кілька університетів, потужних закладів культури та мистецтва. Провідними галузями промисловості міста є металообробна і машинобудівна (зокрема, суднобудування і сільськогосподарське машинобудування), харчова і текстильна. Найважливіші підприємства машинобудування та металообробної промисловості: Херсонський комбайновий завод ім. Г. Петровського, Херсонський суднобудівний завод, суднобудівний і судноремонтний завод імені Комінтерну, судноремонтний завод, електромашинобудівний завод, завод карданних валів.

З підприємств харчової промисловості найбільшими є Херсонський консервний комбінат, хлібний, м'ясний, рибний комбінати, млинокомбінат, молочний, виноробний заводи, макаронна фабрика.

Легка промисловість представлена шкіряно-взуттєвим комбінатом, взуттєвою і швейною фабриками.

Херсон також знаходиться на перетині транспортних шляхів. Херсонський морський торговий порт провадить великі експортно-імпортні операції з багатьма країнами світу. Є річковий порт.

Довідка: Принцип розмежування округів в Херсоні в 1998 був доволі нетрадиційним: місто було поділено на кілька частин, кожної з яких було замало для формування окремого округу. І тому до цієї частинки обласного центру кріпили ще й один-два з районів області. Так, 182 округ включав Дніпровський район Херсона і Цюрупинський район Херсонської області.

Аналогічний крій округів був і під час президентських виборів: у 1999-му до частини міського Дніпровського району приєднали Цюрупинський район. А вже у 2004-му округи стали більш "локалізованими".

Президентські вибори

Південь України до недавнього часу відносився до так званого "блакитного" поясу – тут підтримували "регіоналів" під час всіх президентських виборів двох минулих десятиліть. Виключенням стали лише останні позачергові президентські вибори 2014 року, коли Петро Порошенко взяв більше половини голосів виборців.

Раніше, у 1999 році, під час протистояння комуніста Симоненка та діючого на той момент президента Кучми перемагав комуніст з результатом майже 53% проти майже 42% у Кучми.

У 2004-му, навіть у третьому турі, у Януковича було більше, аніж у Ющенка: 49% проти 44%.

У 2010-му Янукович став ще більш популярним – в той рік він зібрав в окрузі 54%. Тоді як Тимошенко залишились 38%.

Президентські вибори (межі нинішнього округу №182 )
1999 рік. II тур	Петро Симоненко – 52,88%	Леонід Кучма – 41,88%
2004 рік. III тур	Віктор Янукович – 49,07%	Віктор Ющенко – 44,46%
2010 рік. II тур	Віктор Янукович – 54,37%	Юлія Тимошенко – 38,25%
2014 рік	Петро Порошенко – 52,32%	Сергій Тігіпко – 10,59%

Настрої херсонців під час парламентських виборів тотожні настроям під час президентських. Горезвісні комуністи та "регіонали" залишалися тут у шані до 2014 року. Не виключено, що їх послідовники ще плекають надію повернути південні округи під свій вплив.

Наприкінці 90-х у Херсоні майже безроздільно володарювала Комуністична партія. На виборах 1998 року вона взяла тут більше 30% голосів. Тоді як найближчий конкурент – лазаренківська "Громада" - була оцінена на рівні 8,45%.

Під час наступної парламентської кампанії, у 2002-му, комуністи дещо "просіли", але не відступили з першої позиції партійного рейтингу. На другу ж позицію вибралася "Наша Україна" Ющенка з одинадцятьма відсотками. Примітно, що тривідсотковий бар'єр в цій частині Херсону подолала така партія, як "Команда озимого покоління" (5,41%), яка в цілому по Україні цього бар'єру не перескочила.

Наступниця "КОПів", партія Інни Богословської "Віче" також здивувала популярністю серед херсонців, набравши 4% на виборах 2006 року. В той рік також змінився фаворіт виборів – на першу позицію вийшла Партія регіонів (37,66%), відсунувши комуністів (5%) на четверту позицію. На другій і третій позиціях опинилися БЮТ та "Наша Україна".

Позачергові вибори 2007 року стали ще більшим тріумфом для "регіоналів", які "підросли" до 40%. Блок Тимошенко (26,88%) повторив свій попередній результат, а "Наша Україна" відкотилася на четверте місце, пропустивши вперед КПУ (7,92%).

У 2012-му стабільна Партія регіонів і стабільна Тимошенко взяли в Херсоні перше і друге місця відповідно. Повернулися у той рік в трійку лідерів комуністи (17.50%). І доволі неочікувано у п'ятірку переможців увійшла "Свобода", набравши 7%.

Різноманіття партій та блоків, яким продемонстрували симпатію херсонці під час позачергових виборів 2014 року вражає – прохідний бар'єр тут подолали аж 10 політичних суб'єктів, включаючи проекти Гриценка, Ляшка, Садового та Тігіпка.

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №182)
1998 рік	Комуністична партія України - 30.47% Всеукраїнське об'єднання "Громада" - 8.45% Партія Зелених України - 7.16% Народний Рух України - 6.04% Народно-демократична партія - 5.37% Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 4.28%
2002 рік	Комуністична партія України - 25.01% Виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 11.23% Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" - 10.34% Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 8.67% Виборчий блок політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко" - 6.74% Виборчий блок політичних партій "Команда Озимого Покоління" - 5.41% Виборчий блок політичних партій "Блок Наталії Вітренко" - 4.77%
2006 рік	Партія регіонів - 37.66% "Блок Юлії Тимошенко" - 24.40% Блок "НАША УКРАЇНА" - 7.83% Комуністична партія України - 5.00% Партія "Віче" - 4.01% Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція" - 3.95%
2007 рік	Партія регіонів - 40.56% "Блок Юлії Тимошенко" - 26.88% Комуністична партія України - 7.92% Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" - 7.72% "Блок Литвина" - 3.88%
2012 рік	Партія регіонів - 28.35% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 23.79% Комуністична партія України - 17.50% Політична партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" - 16.51% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 7.02%
2014 рік	ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 23.22% Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 16.39% Політична партія "Опозиційний блок" - 10.51% Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 9.31% Комуністична партія України - 8.03% Радикальна Партія Олега Ляшка - 6.19% Партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна" - 5.80% Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 5.41% політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 4.67% Політична партія "Громадянська позиція (Анатолій Гриценко)" - 4.36%

Мажоритарні вибори

Олександр Єльяшкевич був фаворитом виборів на 182 окрузі у 1998 році. Херсон – його мала батьківщина. І вибори 1998-го року були вже другими, під час яких майбутній відомий діяч антикучмівської коаліції виборював депутатський мандат – під час кампанії 1994-го року він також обирався у цьому окрузі.

Єльяшкевич був членом лазаренківської "Громади", але після втечі лідера, у 2000 році вийшов з цієї партії.

Значна частина політичної кар'єри Олександра Єльяшкевича будувалася в напрямку повалення Леоніда Кучми. За що Олександра Сергійовича навіть били - увечері 9 лютого 2000 на сходах готелю "Москва" його відлупцював раніше судимий Віталій Воробей, який пояснював, що просто переплутав Єльяшкевича зі своїм кривдником.

У лютому 2002 року Олександр Єльяшкевич, посилаючись на плівки екс-майора держохорони Миколи Мельниченка, звинуватив в організації нападу президента Леоніда Кучму – на плівках були фрагменти, де обговорювали і особу Єльяшкевича. Через загрозу своєму життю Єльяшкевич просив притулок у США. А повернутись в Україну наважився лише у 2005 році, коли в Україні змінився президент.

У 2002 році місце Єльяшкевича зайняв політрук радянської армії, який згодом перекваліфікувався у енергетики та банкіри і займав важливі посади у корпорації "ЄЕСУ", яку асоціювали з Тимошенко та у АКБ "Прем'єрбанк". На виборах 2002 року Беспалов взяв 21%. І та парламентська каденція – була єдиною в його політичній кар'єрі, хоча він і здійснював інші спроби потрапити у Верховну Раду.

Мажоритарні вибори у Херсоні, після відновлення цієї виборчої системи у 2012 році, виграв тогочасний мер обласного центру Володимир Сальдо. Він напружено переміг місцевого підприємця і міського активіста, якого висувала "Батьківщина", Олексія Урсуленка Той відстав від Сальда на 1%.

У парламенті висуванець Партії регіонів Сальдо не встиг себе сильно проявити, оскільки та каденція закінчилася вже у 2014 році оголошенням дострокових виборів.

А у 2016 році екс-мер Херсона, який є депутатом Херсонської міськради, потрапив у дивну детективну історії в Домініканській республіці: 25 серпня 2016 року стало відомо, що Сальдо затриманий в Домінікані нібито за викрадення людини. Також було оприлюднено відео затримання Сальдо. Анонімний співрозмовник телеканалу "112 Україна", який оприлюднив цю інформацію, заявив що нібито був викрадений Володимиром Сальдо. Також відомо, що раніше він оприлюднив записи розмов з голосом, схожим на колишнього мера Херсона, які свідчать про його ймовірну співпрацю з ФСБ.

Згодом Сальдо, якому вдалося вирватись з-під арешту в Домінікані, розповів, що сам став жертвою викрадення, яким нібито керував інший мешканець Херсона. За словами Сальдо, викрадачі протримали його в полоні 50 днів і вимагали викуп.

Ця темна історія мала продовження у нинішньому році, коли був убитий місцевий бізнесмен Ігор Пащенко, який судився з екс-мером. А брат загиблого, як пишуть ЗМІ, фігурував у скандальному викраденні чи то арешті Сальда в Домініканській республіці.

Після Революції гідності, у 2014 році, депутатом від 182-го округу став висуванець БПП перший проректор Херсонського державного університету з інформаційних технологій, міжнародних зв'язків та соціально-економічних питань Олександр Співаковський.

Співаковському, як і більшості його попередників, не вдалося уникнути потрапляння у свою темну історію. В червні 2018 року його будинок у Херсоні дивним чином охопив вогонь. За словами потерпілого, пожежа виникла в результаті умисного підпалу займистою речовиною. А напередодні він нібито отримував погрози. За його словами, коли виникла пожежа, вони з дружиною спали в будинку. На даний момент про результати розслідування цього замаху ЗМІ не повідомляють.

І невідомо також, чи буде Співаковський брати участь у майбутніх виборах до Верховної Ради, хоча він намагається активно виступати – в тому числі і через свій Фейсбук.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №182)
1998 рік	Олександр Єльяшкевич – 23,22%	Анатолій Касьяненко – 20,24%
2002 рік	Олег Беспалов – 21,74	Микола Рожко – 13,07%
2012 рік	Володимир Сальдо – 37,90%	Олексій Урсуленко – 36,60%
2014 рік	Олександр Співаковський – 21,60%	Юрій Одарченко – 21,34%