Пам'ятка без дороговказів: На Херсонщині відродили місце, яке надихало Остапа Вишню

Музей-садиба Остапа Вишні знову приймає відвідувачів у селі Кринки Олешківського району. Із цією місциною пов’язані останні два роки життя письменника та цикл оповідань "Мисливські усмішки". "Хто в Крим, а я – в Кринки", – писав Вишня.

 

У Кринках досі живуть люди, які пам’ятають письменника. Згадують, сатирик у житті, принаймні в останні його роки, був зовсім не жартівником. "Павло Михайлович хоч і писав гумористичні твори, але сам був людиною зовсім не схильною до веселощів. Все-таки, він багато пережив, позначилося і перебування у сталінських таборах. Я тільки одного разу був свідком того, як він пожартував і посміхнувся. Можливо, це був єдиний такий випадок за всі візити письменника в Кринки. У житті Павло Михайлович був дуже похмурою людиною. Ходив, трохи згорбившись", – ділиться спогадами мешканець Кринок Василь Чечин.

 

 

Селянин, якому 79 років, став почесним гостем церемонії відкриття музею. Сім'я Чечина жила по сусідству з садибою Остапа Вишні, і Василь, який тоді був підлітком, добре знав письменника.

Виступаючи на церемонії відкриття музею, Чечин виправив деякі літературно-історичні помилки щодо Вишні. "Пишуть, що коли Остап Вишня вперше побачив наші місця, він сказав: "Яка краса! Оце так благість! Дайте човен!". Я був при цьому присутній. Павло Михайлович сказав тільки: "Яка краса!", а усе інше хтось придумав", – каже селянин.

 

З ініціативи Казачелагерскої сільради і за підтримки спонсорів відновлений будинок, в якому відомий український письменник бував на відпочинку в останні два роки свого життя. "Хто в Крим, а я - в Кринки", – писав літератор. Саме Херсонщина надихнула письменника на його "лебедину пісню" – цикл оповідань "Мисливські усмішки".

 

 

Ініціатором відновлення будинку, куди приїздив Вишня на відпочинок, стала депутат Казачелагерскої сільської ради Наталія Ільїна, а допоміг столичний меценат. Поруч із будинком висадили сад. У його створенні взяли участь гості церемонії відкриття: голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв, представники органів влади і місцевого самоврядування Олешківського району. Дерева для саду – вишні, яблуні, груші – підбиралися тих сортів, яким найкраще підходить клімат Херсонщини.

 

 

На жаль, справжній будинок, в якому жив письменник, вже практично зруйнований. Він був безхазяйним і занедбаним протягом двадцяти років, до того ж земля, на якій він розташований, нині передана в користування військовій частині. Тому музей-садибу розташували на невеликій відстані від справжньої хати, де жив письменник.

Як розповів один із будівельників Павло Ляшук, деякі елементи автентичного будинку, зокрема, вікна, були перенесені у відтворений.

Спорудили садибу-музей по суті за чотири місяці. "Будинок, який зведений протягом липня-жовтня нинішнього року, – точна копія того, який був дачею письменника. Ми провели усі можливі заміри оригінальної будівлі, користувалися фотографіями, схемами і кресленнями, які збереглися. Про нюанси технології нам розповідали сільські старожили. А ще я згадував розповіді свого діда про те, як будувалися сільські хати, це стало дуже в нагоді", – каже Ляшук.

За словами будівельника, найскладнішим було зробити очеретяну стріху. "Це – дуже непроста кропітка робота, яка починається з підбору матеріалу: очерет повинен бути зі стеблинами діаметром 5-7 міліметрів, бо товстіший буде промокати, а тонший може почати загнивати", – розповів Ляшук.

У відновленій садибі розміщений невеликий музей, куди повернули експонати з колишнього музею-садиби: особисті речі Остапа Вишні, його ліжко, фотографії, чернетки рукописів, залишені у Кринках.

 

Ще два експонати додалися до колекції в день відкриття. І це стало сюрпризом. Мешканка Херсона Оксана Погомій привезла дерев'яне погруддя Остапа Вишні, саме те, яке було у кринківському музеї ще за радянських часів.

 

 

Жінка розповіла, що знайшла реліквію торік. Тоді балотувалася до Верховної Ради і багато їздила Олешківським районом, зустрічалася з жителями. Погруддя письменника їй віддали військові, які знайшли його на березі річки Конки. Місцеві рибалки використовували пам'ятник як... колоду для сокири, гачків та іншого знаряддя. Попри це, скульптура хоча й потребує реставрації, перебуває у більш-менш пристойному стані.

Василь Чечин, який неодноразово бачив Вишню за життя, каже, що саме цей пам'ятник значно точніше відтворює реальний вигляд письменника, ніж погруддя, встановлене перед садибою-музеєм.

 

Також Оксана Погомій подарувала музею перше видання повного зібрання творів Остапа Вишні, яке вийшло у 1964 році. Ці книжки – з її сімейної бібліотеки. Жінка зазначила, що відновлений музей – більш доречне місце для зберігання реліквії.   

 

      

 

У планах обласної та місцевої влади – створення в Кринках туристичної локації. Зокрема, садиба розглядається як можливе місце проведення традиційних літературних читань на честь Остапа Вишні.

Щоправда, зараз до пам'ятки немає навіть пристойних дороговказів. Чимало гостей церемонії відкриття казали, що коли їхали у Кринки, розпитували дорогу у місцевих мешканців, яких зустрічали, або користувалися Гугл-мапами, куди ентузіасти вже внесли пам'ятку.

Читайте також

На гостини до батька: Як на Запоріжжі створюють перший у світі музей Махна

Час збирати каміння: Звідки у фундаменті запорізького амбару десятки німецьких надгробків