Канцелярія рабина, іспанське консульство, Таврійський палац: Де побачити Херсон, який йде у небуття

Херсонці часто кажуть, що обласний центр, м'яко кажучи, не надто придатний для прогулянок: не доглянутий, без якихось визначних пам'яток. Але теперішнє місто, принаймні його історична частина, – це Херсон, який минає, йде у небуття. І цікавий вже цим. Що подивитися у Херсоні, які цікаві місця й будинки тут ще є – Depo.Херсон пропонує маршрут для ностальгічної прогулянки кількома історичними вулицями міста.

Вулиця Суворова – мабуть, найвідоміша вулиця Херсона. Її "цивілізована" частина – популярне місце для погулянок. Але дальше перетину з вулицею Воронцовською херсонці та гості міста воліють не гуляти, вважаючи, що там "цивілізація" закінчується.

Дійсно, будівлі на цій частині вулиці здебільшого ще більш занедбані, ніж на "прогулянковому" відрізку, але і тут є красиві місця. Зокрема, римсько-католицький храм – костел Пресвятого Серця Ісуса Христа.

Історія храму веде початок з 20-х років XIX століття, коли на місці невеличкої каплиці збудували мурований костел. У 1931 році  його закрили і перебудували, там був Держкінопрокат, майстерні з ремонту кіноапаратури, а з 1957 року – дитячий кінотеатр. У 1994 році будівлю повернули римо-католицькій громаді Херсона, а у 2005-му реконструювали завдяки фінансовій підтримці католиків Німеччини, Польщі, США та інших країн. Зараз це – одна з найкрасивіших споруд міста.

На жаль, костел, як кажуть у народі, – виняток, що тільки підтверджує правило: архітектурну спадщину в Херсоні не цінують і не надто бережуть.

Навіть у тих будівлях, які мають статус пам'яток, власниками робляться зміни, що погіршують зовнішній вигляд пам’яток та є небезпечними для дуже старих конструкцій. Чимало будівель, яким сто і більше років, перебувають у жахливому стані. Поки перспективи щодо збереження архітектурної історичної спадщини Херсона – дуже безрадісні.

 

 

Тож варто прогулятися містом хоча б для того, аби побачити залишки старого Херсона. Наприклад, стару бруківку. У деяких провулках, які з'єднують вулицю Суворова і Грецьку, вона ще зберігалася. Цією бруківкою жителі ходили та їздили сто і навіть більше років тому.

Є на що подивитися й на вулиці Грецькій. Тут чимало старих будівель. Щоправда, роздивляючись їх, треба "вмикати" уяву, і в уяві "зняти" з цих будівель нашарування новітніх часів.

Якщо з вулиці Суворова підійти до костелу, обійти його і піти у напрямку центра міста, то на розі вулиць Гетьмана Сагайдачного і Старообрядницької можна побачити будинок, де жила людина, на честь якої названий один із херсонських проспектів, – адмірал Сенявін. Зараз ім'я і заслуги адмірала відомі переважно історикам, але внесок Сенявіна у розбудову флоту не менш значний, ніж Федора Ушакова, на честь якого названий центральний проспект у Херсоні. Дмитро Сенявін був одним з провідних флотоводців Російської Імперії у другій половині XVIII – першій половині XIX сторіч.  

Будинок Сенявіна – особняк з куполом і портиком з шести колон. Будувався він наприкінці в XVIII століття, але точна дата, як і перший власник, невідомі. Один з істориків Херсона Олександр Сильванський стверджував, що це – Малий Таврійський палац. Про це ж свідчить київський дослідник В. Тімофеенко. Адмірал же придбав будинок у 1800 році і жив тут до 1803-го. У 1812 році будівля стала власністю віце-губернатора Івана Калагеоргі – зятя Потьомкіна. Будівля перебуває на державному обліку як архітектурна та історична пам'ятка. Але дошка про те, що особняк є пам'ятником архітектури та історії, зірвана, частина залізного облицювання купола знищена. На жаль, будинок фактично гине.

Неподалік розташовані залишки іспанського консульства. Якийсь час Херсон був єдиним портом Російської імперії на Чорному морі – як портові міста Миколаїв й Одеса значно молодші, а Крим Росії не належав.

Іспанське консульство розмістили неподалік костелу – такою начебто була вимога, іспанці – католики. Саме за нинішнім костелом, у скверику, досі можна побачити залишки будівлі консульства, яка, на жаль, доживає своє.

Щодо будівель, які поки перебувають у більш-менш пристойному стані, то варто подивитися будинок на Суворова №38.

 

До Жовтневого перевороту в цьому будинку Лівшиців (відома у ті часи на півдні України купецька родина) була канцелярія головного рабина Херсона, потім – філія Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку. У радянські часи – клуб піонерів і школярів. А коли у другий половині 1930-х в Херсон почали прибувати діти з воюючою Іспанії, будівлю віддали під притулок для них. До початку Другої світової для херсонців це був "іспанський будинок". Зараз частина його – житлова, у частині розмістилися різноманітні офіси.

 

 

Ця будівля збереглася майже у первісному вигляді, хоча й занедбана. І раніше, і зараз тут працює магазинчик. 

 

 

А це – колишня Публічна бібліотека. Зараз у цій будівлі розташовані обласне управління юстиції і обласний ЗАГС.

 

 

 

У найближчі для погода не має завадити прогулянкам на свіжому повітрі, тож варто знайти час для знайомства і, схоже, прощання зі старим Херсоном.

Читайте також

Пам'ятка без дороговказів: На Херсонщині відродили місце, яке надихало Остапа Вишню