Масове вбивство червонокнижних птахів на Херсонщині: Як недобросовісні аграрії знищують природу

У біосферному заповіднику "Асканія-Нова" на території Великого Чапельського Поду мученицькою смертю загинули близько двох сотень журавлів. У птахів сталася внутрішня кровотеча. Із журавлів, які занедужали, не вижив жодний. Цей випадок наробив галасу, однак був далеко не першим подібним. Протягом тривалого часу на території Чаплинського, Каховського та Новотроїцького районів Херсонщини птахи гинуть через отруєння, скоріше за все, речовинами, які застосовуються для захисту сільгоспкультур від гризунів.

Ще на початку січня, одним із першим, на ґвалт через загибель птахів забив директор регіонального ландшафтного парку "Кінбурнська коса", розташованого на межі Херсонської та Миколаївської областей, Зиновій Петрович. За його словами, у місцях, де годуються птахи, повно отруйного зерна. "Місцями фермери засипають поля отруєним зерном суцільним шаром за допомогою розкидачів міндобрив або гноєрозкидачів. Ці отруйні приманки також можна знайти у лісосмугах і на польових дорогах. Але там, в районі Агайманського поду, зимує значна частина Саратовської популяції дрохви. Там годуються зграї огарів, сірих журавлів, білолобих і сірих гусей, червоноволих казарок. Дрохви та журавлі можуть також їсти мишей. Поїдання отруєної миші – стовідсоткова загибель птаха. А канюкам, луням, балабану, боривітеру та іншим хижим птахам, які кормляться здебільшого мишовидними гризунами, взагалі загрожує масова загибель", – каже Петрович.

Щодо ситуації з загибеллю журавлів директор "Кінбурнської коси" не виключає, це може бути найбільший злочин, скоєний херсонськими фермерами проти природи: "Щодо журавлів – це випадок, який отримав найбільший розголос, але реальних масштабів катастрофи ми не знаємо. Можливо, ситуація – ще гірша, ніж ми зараз думаємо".

Петрович раніше публікував на своїй сторінці у соцмережі фото, зроблені на полях, де розкидане отруєне зерно. Поруч – пташині трупи.

Під постом Петровича інші користувачі зазначають, що така ситуація спостерігається не перший рік.

Науковці кажуть, що аграрії мають боротися з гризунами, але зовсім не таким чином. Отруйне зерно треба класти у нори й засипати землею, але це зайві витрати. "Ймовірно через жадібність, через бажання зменшити витрати аграрії не засипають оброблене отруйними речовинами зерно у нірки гризунів і не присипають землею, як це треба робити, а просто залишають на поверхні. Наслідок – загибель птахів", – коментує завідувач кафедрою ботаніки Херсонського державного університету доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко.

Щодо масової загибелі сірих журавлів, директор біосферного заповіднику "Асканія-Нова" Віктор Гариленко каже, що знає, чим отруїли птахів і хто це зробив. "Я вже зробив для себе висновки, виходячи з патологічної картини, але не можу їх оприлюднити, бо не маю документальних підтверджень. Я відправив зразки зерна у науково-дослідний інститут МВС на експертизу і у супровідному листі вказав, що є підозра на певний препарат. І знаю, хто труїв, бо ми впіймали трактор, з якого розкидали зерно. Називати, хто це, я теж не маю права. Скажу лише, що це – сільгоспвиробник, який має дуже багато землі на Херсонщині", – розповідає директор заповіднику.

За словами Гавриленка, жоден з птахів, який їв отруєне зерно, не вижив: "На жаль, у даному випадку шансів немає, бо препарат викликає сильну внутрішню кровотечу", – пояснив керівник "Асканії".

За фактом загибелі журавлів поліцією відкрите кримінальне провадження за ч. 1 ст. 239 "Забруднення або псування земель" Кримінального кодексу України. Однак в "Асканії" не у захваті від роботи правоохоронців. "Вони приїздять і лише констатують факти. При тому, що їм вже надано багато інформації, але топчуться на місці", – каже директор заповіднику.

Своє розслідування проводять й у ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області. Там  розповіли, що кілька мертвих птахів направили до Херсонської та Одеської регіональних державних лабораторій ветмедицини для дослідження на хворобу Ньюкасла та високо патогенний пташиний грип. Підозри на інфекційні хвороби не підтвердились. Зате підтвердилася версія про отруєння. "Херсонська лабораторія дослідила дві проби зерна, відібрані на полях біля села Ясна Поляна та селища Асканія-Нова, при досліджені зерно виявилося сильно токсичним. Але речовина, якою протравлено це зерно, не ідентифікована. Усі матеріали передані до правоохоронних органів та прокуратури", – розповіла керівниця пресслужби ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області Гаяне Оганесян.

Керівник відділу комунікацій Головного управління Національної поліції України в Херсонській області Тетяна Пшонь каже, що в рамках кримінального провадження проводиться низка експертних досліджень. На питання, чи видавали поліцейські аграріям якісь приписи, чи зобов'язували, наприклад, прибрати отруєне зерно з полів, поліціянтка відповіла: "Поліція діє у межах своїх повноважень. Тому ми не можемо давати якісь приписи чи робити ще щось до отримання висновків експертизи".

Експертиза ж, за словами Пшонь, може тривати місяць і більше. Тим часом непокарані фермери продовжать захищати свої врожаї ціною знищення природи навколо.

Читайте також

Вовчиця навчає виводок чи чупакабра прийшла: Хто вчиняє криваві розправи у запорізькому селі