Архіви КДБ: Хто обмовив херсонського вчителя Курінного

Чимала кількість співробітників української газети "Голос Дніпра", що виходила в Херсоні у 1941-1943 роках, належали до націоналістичного підпілля. Із поверненням радянської влади ці люди опинилися на олівці у чекістів. Серед документів в одній з архівно-слідчих справ (щодо співробітника газети Анатолія Ковача) містяться копії протоколів допиту редактора газети Кузьми Курінного. Цей немолодий освітянин, якому на момент рерадянізації Херсона було вже далеко за 70 років, очолював "Голос Дніпра" після арешту гестапо першого редактора – одного з керівників місцевої ОУН Федора Вдовиченка.

На жаль, справа заведена на Курінного в 1944 році не збереглася, як повідомили в архівному підрозділі УСБУ Херсонської області. Натомість Служба безпеки надала для ознайомлення справу Курінного від 1938 року, адже чоловік, як десятки й сотні тисяч інших, потрапив під прес "Великого терору".

Архівно-слідча справа 1938 року Кузьми Курінного

Згідно з постановою про початок попереднього слідства від 14 липня 1938-го, 70-річний вчитель школи №27 Кузьма Курінний підозрювався у тому, що був "учасником контрреволюційної націоналістичної повстанської організації й різко налаштований проти радянської влади". За два дні після постанови у Курінного був проведений обшук, під час якого вилучені паспорт та пенсійна книжка, а сам вчитель заарештований.

Постанова про арешт Кузьми Курінного з триманням у тюрмі міста Херсон 

Із матеріалів слідства випливає, що підставою для заведення справи стали свідчення проти Курінного іншого херсонського вчителя Сергія Добровольського. Той на допитах розказував про повстанську організацію, яка нібито існувала з 1930 року й до якої начебто належав Курінний. Сам Кузьма Курінний все заперечував й свідчень своїх не змінював навіть під тиском слідчого, який давав читати виписки з протоколів допиту Добровольського.

Виписка з протоколу допиту Сергія Добровольського, де він розповідає про залучення Кузьми Курінного до підпільної контрреволюційної організації

Окрім свідчень Добровольського, співробітники НКВС апелювали до подій Української революції: намагалися звинуватити Курінного в антирадянській діяльності у 1918 році, коли у Херсоні перебували австрійські та німецькі війська. Хоча йшлося лише про роботу Курінного в освіті при Земстві.

Утім, з кожним новим допитом слідчі додавали до справи нові "факти": і ведення пропагандистської роботи, і вербування до повстанської організації. Однак Курінний твердо стояв на своєму – не був, участі не брав, нічого не знаю.

Зрештою, спроби "вивести" Кузьму Курінного "на чисту воду" для слідчих нічим не закінчилися. Навіть навпаки. Сергій Добровольський під час очної ставки визнав, що оговорив Курінного на допиті. І підтвердив це ще раз на додатковому допиті.

Протокол допиту під час очної ставки, де Добровольський зізнався, що свідомо ввів слідство в оману щодо Курінного 

Тож навіть приблизних підстав тримати Кузьму Курінного й шити йому справу у співробітників НКВС станом на 1938 рік не було. Відповідно, було підписано постанову про закриття справи за відсутності підстав для провадження. Заарештований підлягав звільненню. Уже 19 жовтня 1938-го Курінний дав підписку про нерозголошення, порушення якого каралося відповідно. Наступного дня освітянина звільнили.

Підписка про нерозголошення, написана Курінним

Постанова про звільнення Кузьми Курінного з-під арешту

Читайте також

Кого з українських націоналістів тримали "на олівці" на Херсонщині 1951-го

Як на Херсонщині "спалили" "Майскую", наполохали "Міронова" та інші провали агентурної роботи

Як бердянський освітянин добровільно повернувся з Європи в радянську тюрму