Архіви КДБ: Хто виконував "юдину" роботу на Херсонщині на початку 1950-х

Боротьба з інакодумством та самостійницькими настроями жителів України була налагоджена радянською спецслужбою, мов годинниковий механізм. Своєрідними гвинтиками цього механізму були таємні агенти та інформатори. Depo.Херсон розповідає про деяких "сєксотів", які працювали на Херсонщині на початку 1950 років, та результати їхньої діяльності.

У Генічеському районі до послуг радянської спецслужби був агент "Глаз" –  уродженець Чернігівської області Микола Деркач. На малій батьківщині чоловік вчителював, на початку радянсько-німецької війни був мобілізований до армії. Потрапив до полону й перебував у таборах на території Німеччини, був звільнений американськими військами. Заагентурили Деркача у 1945 році під час служби в Червоній армії. Демобілізувавшись, колишній вчитель оселився у Генічеському районі Херсонської області, працевлаштувався обліковцем у колгосп. Радянською спецслужбою був задіяний до розробки переселенця з Тернопільщини Івана Мандзюка, у довір’я до якого втерся.

Агент "Войков" – уродженець Рівненської області Василь Вежичанин на початку 1950-х мешкав у Чаплинському районі, але допомагати радянській спецслужбі став ще до цього. У 1944 році Вежичанин долучився до повстанського відділу "Чмелика" під псевдо "Налин". За три роки, у вересні 1947-го, вийшов з повинною, невдовзі і був завербований чекістами як агент "Войков". Брав участь у псевдобоївках УПА, допомагав радянській спецслужбі знищувати справжніх повстанців та членів ОУН. В "активі" "Войкова" – загибель провідників "Мокрого" та "Квітка", а також повстанців "Зеленухи" й "Морозенка". Крім того, за результатами "роботи" "Войкова" були заарештовані близько 30 підпільників та повстанців. У 1950 році агент як переселенець прибув до Чаплинського району й тут був залучений місцевими чекістами до розробки інших переселенців.

Агент "Горний" був уродженцем Дрогобицької області. У квітні 1945 року приєднався до повстанського відділу, де отримав псевдо "Смерека". Пройшов шлях від рядового бійця до кур’єра районного та надрайонного проводів ОУН, був заступником кущового провідника. У 1951 військовий наряд знайшов оунівця у схованці і той здався в полон. Ба більше – одразу ж видав місце перебування іншого підпільника. Той загинув у бою з військовим нарядом. "Горний" же продовжив "юдину" роботу, здаючи інших підпільників.  За його безпосередньої участі були вбиті п’ятеро оунівців, зокрема надрайонний референт Служби безпеки ОУН, кущовий провідник та кур’єр надрайонного проводу. На Херсонщині "Горний" був зайнятий розробкою Доні Тимків, яка прибула на територію області із завданням від оунівського підпілля.

Агентка "Слонімська" була завербована у серпні 1948 року. Проти неї чекістами були використані компрометуючі матеріали. Жінка була донькою полковника білогвардійської армії, а під час німецької окупації разом із чоловіком належала до агентури "Абверштелле Півдня України". Чоловіка за це заарештували того ж 1948-го. Завербовану жінку залишили на волі. Мешкала агентка у Цюрупинську (Олешках), працювала бухгалтером у конторі торфрозробок. Серед іншого, була зайнята розробкою місцевого жителя Куделі, якого чекісти підозрювали у належності до ОУН.

Агента "Дмитрієва" завербували 13 квітня 1950 року. Молодик був учасником молодіжної націоналістичної організації, яку створили у Херсонській агрошколі члени ОУН під час окупації. Саме цю обставину використали чекісти, щоб "переконати" та заагентурити хлопця. Також був завербований до агентурної мережі колишній студент агрошколи, який отримав прізвисько "Вазовський". Даних про участь молодика у шкільній оунівській молодіжці не було, але він підозрювався у роботі на німецькі спецслужби. Навіть був заарештований через це у 1947 році, однак за браком доказів відпущений. Агент "Вазовський" готувався чекістами до розробки учасників націоналістичного підпілля та переселенців.

Сільськогосподарська школа, студентами якої цікавилися чекісти,  була заснована у січні 1942 року. Її очолював колишній політв’язень радянських таборів оунівець Іван Журба. Школа розміщувалася у будинку колишнього священика у Сухарному селищі, потім – у приміщенні сільськогосподарського інституту, згодом – у школі №21. Освітній процес тривав до літа 1943 року.

Будівля сільськогосподарського інституту в Херсоні, де недовго розміщувалася сільськогосподарська школа

Саме як колишній студент агрошколи зацікавив чекістів й житель Цюрупинська, якого завербували під псевдонімом "Павленко". Під час навчання молодик був залучений до оунівського підпілля одним із керівників шкільної сітки ОУН Юрієм Вороненком. Студент брав участь у пропагандистській діяльності та залученні до організації нових учасників. Завданням молодика як чекістського агента став розшук інших учнів школи, що належали до ОУН або ж знали про існування підпілля.

Ще один "помічником" херсонських чекістів був секретний інформатор "Дуб", завербований у 1946 році. Спочатку він працював на радянську спецслужбу на території Тернопільщини. Там за його "наводками" були вбиті п’ятеро повстанців й викрита сітку з 10-ти підпільників. Перебравшись на Херсонщину, "Дуб" відпрацьовував людей, які радянською спецслужбою підозрювалися у належності до ОУН.

Ще один інформатор, "Демко", у 1942-1945 роках був у повстанському відділі. Вийшов з повинною. Був завербований на Херсонщині 25 жовтня 1950 року, залучений чекістами до розробки переселенців із Західної України.

Це, звісно, далеко не повний перелік "сєксотів", які допомагали спецслужбі на Херсонщині. У кожного з них були свої причини та свій шлях до служби-вислужництва-зради. Але результат, як правило, був завжди один й той самий – стеження, розробка, агентурне донесення та поламана доля "фігуранта".

Читайте також

Як завербували та для чого використовували в Херсоні агента-лікаря "Шкуренка"

Як на Херсонщині оточували нишпорками переселенців з Рівненщини

Для чого чекісти сотнями вербували жителів Миколаївщини