Архіви КДБ: Як вираховували, знаходили й етапували до Херсона місцевих пособників нацистів

Розшуком поплічиків нацистів або осіб, підозрюваних у таких діях, органи держбезпеки були зайняті з часу повернення радянської влади до самого розпаду СРСР. Depo.Херсон пропонує читачам добірку епізодів такої діяльності радянських спецслужб у 1950 році на Херсонщині.

Титульний аркуш добірки листування МДБ УРСР з МДБ СРСР  

У травні 1950 року був заарештований уродженець Феодосії Олексій Бетін. Чоловік перебував у розробці херсонських чекістів, однак зловили його не на Херсонщині, а в Майкопі Краснодарського краю (Росія), куди він втік від агентурної розробки. "Органи" чоловік цікавив небезпідставно. У 1942 році у Генічеську Бетін познайомився із резидентом німецької розвідки "Абверштелле Південь України" Іваном Назаровим. Їхні зустрічі відбувалися на квартирі місцевого жителя Сергія Іванісова, якого співробітники МДБ підозрювали в утримуванні явочної квартири нацистських спецслужб. Наслідком знайомства з резидентом стало призначення Олексія Бетіна командиром загону Російської визвольної армії (РОА). За наявною в УМДБ Херсонської області інформацією, німцям Бетін служив віддано. Тож херсонські чекісти звернулися до вищого керівництва з проханням етапувати заарештованого саме до Херсона для проведення слідчих дій й накопичення даних про місцеву німецьку резидентуру.

Ще один агент німецької розвідки, уродженець Херсона Роман Ліньов був оголошений у Всесоюзний розшук згідно з орієнтуванням МДБ СРСР №4/79 від 14 листопада 1949 року. Чекістам вдалося встановити, що на початку війни Ліньов перебував у діючій Червоній армії, під Каховкою потрапив до німецького полону. Уже в березні 1942 року був призначений командиром роти німецького 123 карального батальйону, який дислокувався у Херсоні. Брав участь у бойових діях проти партизан. Також був зайнятий спеціальною освітою підлеглих, зокрема читав лекції про організацію диверсійно-розвідувальної роботи в тилу Червоної армії. Під час відступу німців разом з батальйоном вирушив до Німеччини.

Весною 1950 року стало відомо, що Ліньов проживає на території Росії, в автономній республіці Комі. Щойно інформація про місцеперебування розшукуваного надійшла до Херсона, помічником військового прокурора військ МВС Херсонської області майором юстиції Криловим було санкціоновано арешт агента. Херсонські чекісти знову звернулися до вищого керівництва, наполягаючи на необхідності етапування Ліньова до Херсона.

На початку літа 1950 року з Херсона до Києва, а звідти до Москви було надіслано доповідну про німецьких агентів, дані про яких було надані такою собі заарештованою Майєр (ім’я у доповідній не вказувалося). За даними Майєр в агентурну розробку був взятий 26-річний житель Скадовська Олексій Кравченко, який використовувався СД (Sicherheinstsdienst – нацистська секретна служба безпеки) для внутрішньо камерної розробки заарештованих німцями членів комуністичної партії. Потім Кравченко служив у поліції, брав участь в арештах та охороняв заарештованих.

Крім цього колаборанта, Майєр були згадані й інші агенти СД на Херсонщині:

• Микола Гузь, псевдонім "Петер", житель Скадовська;

• Білбород (ім’я не вказане), псевдонім "Іван", уродженець Голої Пристані;

• Петренко (ім’я не вказане), псевдонім "Степан", житель Горностаївки;

• Марія Петренко, псевдонім "Анна", працювала прибиральницею у поліції Каховки;

• Феліца Фішер, псевдонім "Марія", перекладачка з німецької у Каховці;

• Марія (прізвище невідомо), псевдонім "Лідія", жителька міста Олешки (тоді – Цюрупинськ);

• Роман Пастушенко, житель Цюрупинська.

Усі перераховані агенти були завербовані співробітником СД Карманом за участі Майєр й активно співпрацювали із німецькою спецслужбою.

Попри надану інформацію, сама Майєр і далі цікавила радянські спецслужби. Заарештовану мали намір використовувати для впізнання встановлених співробітників німецької розвідки або тих, хто лише підозрювався у цьому. Також Майєр мала показати усі відомі їй будинки у Каховці та Цюрупинську, де проживали агенти СД та помешкання, які використовувалися як явочні. Окрім того, жінка мала бути присутньою на очних ставках з агентами СД, чиї арешти у МДБ уже готували, тобто у тих випадках, коли чекістами була зібрана первинна доказова база.

Паралельно йшла внутрішньо камерна розробка заарештованої. Окрім, інформації про агентів СД, якою Майєр "добровільно" поділилася з МДБ, із неї хотіли витягти дані про резидентуру ще одного німецького розвідувального органу – "Абверштале Південь України". На цей час МДБ мало інформацію, що  Майєр була добре знайомою і мала стосунки з резидентами цієї структури Станчуловим, Дадикіним та їхніми зв’язковими. Для камерної розробки до Майєр чекісти "підселили" агентку "Слонімську".

Читайте також

Хто виконував "юдину" роботу на Херсонщині на початку 1950-х

Як херсонські чекісти два роки ганялися за оунівцем Супруном

Як завербували та для чого використовували в Херсоні агента-лікаря "Шкуренка"